Декабрь. Ужин в приятной компании

Людмила Козыренко
В будиночку під старою ялиною створювалося диво,там пахло святом, мандаринами і солодкою випічкою.
Грудень прикрашав хатинку до зимових свят. Грудень старався створити новорічний настрій для себе, для своїх маленьких друзів-Білок, для мишиного сімейства і двох приятелів-кота Рижого і Кузьми, домового. Кіт з Кузькою повинні були прийти, щоб допомогти в приготуванні вечері. А ось і вони-рум'яний з морозу Кузьма і трохи невдоволений тим, що його витягли з теплої хати, Рижий. Наш господар уже звик до буркотіння приятеля і тому не звернув ніякої уваги на невдоволеного кота. А Кузька, по-хазяйськи оглянувши кухню, надягнув поварського ковпака, фартух, дістав зі своєї скриньки книгу з рецептами і...ну ми не будемо йому заважати, а підемо поглянемо, чим займається Грудень. А наш чарівник почав прикрашати хатинку, бо хоч до Нового року ще цілий тиждень, але святкової атмосфери хочеться вже зараз. Дістав чарівну паличку і...на кришталево-чистих вікнах з'явилися  мереживні сніжинки.  Крісло-гойдалку друзі переставили трохи в сторону, а біля вікна з'явилась пишна красуня-зелена ялинка. Наш чарівник, дизайнер і художник дістав свою чарівну скриньку. У кота заблищали очі від такого різноманіття : там були ялинкові прикраси, гірлянди і -Рижий заплющився від задоволення-
блискучий дощик. Залишимо поки приятелів біля ялинки, нехай прикрашають ( кіт намагався, чесно стримував себе, щоб не почати кататися по підлозі з лампочкою в зубах), і
 підемо  поглянемо,  що ж там у нашого Кузьми на кухні. А Кузька, покликавши на допомогу Білку, вже приготував пиріг з капустою,  насмажив рибки, картопля з грибами нестримно наповнювала смачним ароматом хатинку. Круглі солодкі млинці з сиром завершували кулінарну композицію. Пузатий самовар, виблискуючи начищеними боками, пихато роззирався навкруги, пускаючи "зайчиків".
Кузька, закінчивши приготування на кухні, пішов поглянути, що ж   там, у наших майстрів по прикрашанню ялинок. І майстри таки не підвели-ялинка сяяла різнокольоровими вогниками, в блискучих кульках відображувалося усміхнене обличчя Кузьки і задоволена мордочка кота. Зі стелі звисали гірлянди із сніжинок і кришталевих чарівних бурульок. Грудень оглянув кімнату і вирішив, що сидіти в кріслі біля ялинки-саме те, про що він мріяв і затишне крісло повернули на місце.
Кузька нагадав, що час пообідати і весела компанія розсілась за столом. Мишенята і малі руденькі Білочки вже спали, тому на вечерю прийшли тільки дорослі-тато й мама Мишки і Білки.
Після вечері, коли всі гості розійшлися,  Грудень, сидячи в кріслі, милуючись ялинкою, уявляв, як зрадіє малеча, побачивши цю красу. До нього вже завітав Сон і, засинаючи, чарівник подумав, що завтра розповість малим казку про Діда Мороза, про Сніговика і про його пригоди на шляху до Діда Мороза з листом від кота і Кузьки. Але це буде завтра.