Листопад продовжував робити ревізію своєї чарівної скриньки, бо ж таки підзабув, що там є.
Він сидів, щось наспівував і перебирав свої скарби: тоненький льодок, що ним планує вистелити річку, якщо буде такий собі морозний настрій, гірлянди з кришталево-прозорих бурульок, які він розвішує під стріхами пізно вночі, в вишуканих коробочках-
мереживний іній, тендітні і аристократичні прикраси для дерев і кущів.
Також в скриньці знайдуться холодні,навіть льодяні вітри, дощі і підступний гололід.
"Ну ось, можно і підкріпитися",-
Листопад піднявся з підлоги. Тільки на самоті обідати щось не хотілося і він думав, кого б запросити на обід. Білка була зайнята приготуванням обіду, бо ж скоро руда малеча прийде зі школи, Заєць десь подався на поле, бо там, як сказала Сорока, багато капусти. "Язиката пліткарка збрехала, а ти, дурненький, повірив",-зітхнув Листопад. Але ж ми пам'ятаємо, що в хатинці живуть Миші, культурні й виховані. Ось і господар, почувши якийсь шум коло печі, озирнувся і побачив, що там граються троє маленьких гарненьких Мишенят, а мама намагається покликати їх обідати. Мама-Мишка, побачивши господаря, присіла в реверансі і попросила пробачення за малих бешкетників. Листопад посміхнувся і запросив сімейство на обід. Малі з радістю погодилися, бо їм подобався цей стриманий красень. Мишенята, бо ж вони виховані, а не якісь там невігласи, помили лапки і сіли за маленький столик, який чарівник створив за допомогою чарівної палички. Мишка-мама принесла пиріг із сиром і сушені фрукти. З нірки вийшов тато з газетою( він саме читав свіжий випуск "Лісового вісника")
Листопад, як гостинний господар, приготував бутерброди, оладки зі сметаною, млинці з грибами і, звичайно, ароматний і смачний гарячий шоколад. Мишенятам дуже сподобалися оладки і шоколад, а Листопад нахвалював Мишкин пиріг. За обідом розмова йшла про новини, що тато-Миша прочитав в газеті, про всілякі дива, що їх вміє робити Листопад, про те, чим люблять займатися Мишенята. Після смачних оладок Мишенятам захотілося спати і мама-Мишка повела їх в нірку, тато теж задрімав, прилігши в кріслі-гойдалці, що стояло біля вікна. А Листопад, одягнувшись, вийшов на вулицю. Йому треба було перевірити, скільки годівничок повісили люди, чи є в них насіння, чи тепла нірка в Їжака, і що робить Білка. А руда матуся саме нагодувала свою дітвору і збиралась перевіряти їхнє домашнє завдання. З дупла було чути невдоволене бубоніння малих Більченят. Листопад посміхнувся і почимчикував далі. Він ішов і насолоджувався-
було трохи похмуро, але не холодно, годівнички висять, насіння різноманітного в них достатньо-
он заклопотані чемні синички і задерикуваті горобці дружно обідають, розповідаючи одне одному різноманітні новини. А он господиня навіть шматочок сала вийшла повісити на грушу, шо росте під вікном-буде дітвора спостерігати за тим, як Синички ласують смачним салом. Хоча Листопад згадав, як колись бачив, що не тільки акробатки-Синички вміють висіти вниз головою, а й Горобці, коли голодні, чіпляються на шматок сала і завзято дзьобають смачненьке.
Ще трохи погуляв наш чарівник і повернувся додому, в затишну хатинку під старою ялиною. А там Мишка вже приготувала дуже апетитну овочеву запіканку і какао. І Листопад відчув, що зголоднів.
У вікно зазирнув приятель-Вечір, і його теж негайно покликали до столу. Ну що ж, не будемо заважати і зустрінемось з нашими приятелями пізніше.