Листопад прогулювався берегом річки, зазираючи в непрозорі її глибини. В сталево-сірих хвилях мила свої довгі коси верба, а пихаті Хмари роздивлялись свої незадоволені фізіономії. Листопаду було трохи нудно: Білка зайнята домашніми справами, малі руді Білченята були в школі, Їжак з сімейством уже спав і бачив гарні сни про теплу весну. Сорока готувала нову порцію сенсацій і пліток, Дятел вистукував своїм дзьобом хворі дерева.
Потинявшись ще трохи, покидавши в річку камінці, Листопад повернувся до хатинки, приготував собі улюблений гарячий шоколад і з смачним кремовим тістечком присів біля вікна в крісло-гойдалку. Примружуючі від задоволення очі, наш чарівник думав, чим би зайнятися корисним. На очі йому потрапив конспект з зимової магії, який він писав в школі чарівників. Полиставши сторінки, вкотре лаючи себе за незрозумілий почерк, Листопад уже знав, чим буде займатися.
Ще трохи попрацювавши дешифровщиком, даючи собі обіцянку виправитися і писати красиво, наш красень відклав конспект і витягнув на середину кімнати чарівну скриньку. Скринька справді була чарівна: в ній зберігалося дуже багато потрібного, необхідного, незвичайного, фантастичного і важливого. Листопад дуже довго щось шукав, щось шепотів, задоволено хихотів і сам з собою сперечався. Миші, що жили в будиночку, в нірці під піччю ( вони були культурні миші, не думайте, що якісь там хуліганські розбишаки), так от, миші здивовано спостерігали за дивними приготуваннями господаря.
А господар ще трохи попорпався в надрах скрині і залишився задоволений. Що він там робив, спитаєте? А наш чарівник...
Справа в тому, що, полиставши конспект, він натрапив на малюнок засніженого пенька, до якого вела доріжка чиїхось маленьких візерунчатих слідів. І йому ой як захотілося здивувати, прикрасити і потішити і себе, і дітвору білою пухнастою красою. Змахнув наш маестро чарівною паличкою, сплеснув у долоні в плетених рукавичках і...З прикрашеної мереживом скриньки, танцюючи, розправляючи пишні білосніжні сукенки, почали з'являтися прекрасні королівни-Сніжинки. Вони кружляли в вальсі, кокетуючи з Листопадом і тихенько сідали на будинки, дерева, кущі, перетворюючи все навкруги в дивовижний казковий світ. "Це для вас, люди. Посміхніться і трохи поверніться в щасливе дитинство",-
розчулено прошепотів Листопад і закружляв у веселому хороводі з юними принцесами. На бал зазирнув Вечір, змінивши на чергуванні День і теж приєднався до танців. А потім вони з Листопадом сиділи під старою ялиною, пили гарячий шоколад і милувалися юними граційними танцівницями.