До мене знову завітало Безсоння, порадивши Сну десь потинятися. І ось я, уявляючи себе за мемуарами особою поважного такого віку в чепчику, капцях і в креслі-гойдалці, вже прогулююся по світлих коридорах своєї рідної четвертої школи. Скільки років минуло, а я пам'ятаю...багато чого пам'ятаю...
Класи, світлі і затишні. Парти в початкових класах з кришкою, що відкидалась, дошка в клітинку. Запах книжок в бібліотеці. Запах фарби після літніх канікул. Спортзал, його великі вікна, загадкові двері в підсобку, лижі, які я не любила, канат, мати, козли і спортивна колода, м'ячі і м'ячики...
Їдальня з особливим смачним запахом, котлети, ватрушки, борщі і каші...чергування на кухні, картопля і цибуля і ми зі сльозами, бо цю цибулю чистимо.
Неповторний запах хімічного класу, таблиця Менделєєва... запах мінералів-нам так подобалось роздивлятися ці камінці в коробочках.
Кабінет літератури з його бібліотекою світових творів, які стояли на полицях і були таким багатством...
А скелет в підсобці, який було видно з вікна?! В молодших класах я боялася навіть дивитися на те вікно на другому поверсі.
Дощ...ми дружно маємо взуття після того, як подолали бездоріжжя, бо після дощу добратися до школи було ще тією пригодою!
Лінійка і горе тому, хто запізнився на неї. Автобус. І головне-не прийти пізніше "берези")автобусом їздили, в більшості своїй, діти із села Березівка, тому і "береза".
Спортивна площадка, на якій була фізкультура в теплу пору. За нею-колгоспний сад, куди ми ходили допомагати. Стара школа, на порозі якої ми любили грати в гру про те, як на "златом крыльце сидели..." Майстерня, де ми з хлопцями збивали ящики для колгоспу, заганяючи шпички в пальці і теж неповторний запах.
Ми в сьомому класі допомагаємо обладнати спальню і ігрову кімнату для нульового-серед них моя молодша сестра і брат подруги. Там теж запах -запах нових ковдр, килимів, іграшок...
Смак маслини-ми їх їли, коли ходили в садок або після кросу кругом садка. Це такі кущі з серебристим листям і білими ягідками, їх треба їсти після морозів, тоді вони солодкі на смак. Мабуть, назва у них інша, але ми називали їх маслинами.
Яблуня з райськи5457082225455737ми яблуками з шкільного саду-такими смачними вони були!
Запах свята,ялинки, канікул! Наш восьмий клас прикрашає спортзал і ялинку до свята і ніхто з молодших не може зайти. А коли ми були меншими, то новорічні свята в школі-це таке відчуття, яке не можно передати словами : коли ти одягаєшся Сніжинкою, платтячко, пошите мамою, приємно огортає тіло і радість від свята, від чарівного моменту очікування того свята...і потім, це ж канікули, Новий рік! Ех, тільки в дитинстві бувають такі емоції!
Ленінський куточок і я-екскурсовод! Це так хвилююче, бо тобі ж довірили таку важливу справу!
Неповторний і незабутній запах шкільної пори...як шкода, що туди можно повернутися лише думками...