Жовтень-художник, Жовтень-дизайнер, Жовтень-ювелір...
Він з легкістю, лиш змахнувши чарівною паличкою, перетворює звичайне на чарівно-казкове...Здається, доторкнешся легенько пальчиками до золотаво-прозорого листячка і заграє кришталево, задзвенить кожний листочок, бо Жовтень-ювелір зіткав сукенки для осики і для берези з тонких золотих ниток.
А там, внизу, під осиками, живуть-поживають браві хлопці-Опеньки. Вони граються в піжмурки, ховаючись під жовтим листям, за пеньками, під деревами. А за головного у них-Мухомор. Цей красень в червоному з білими цятками брилі стоїть серед галявини, роздивляючись навкруги:он Миша побігла, у неї під пеньком нірка, а он покотив Їжак, сердито пирхаючи, бо на нього налетів з переляку Заєць. А Заєць злякався...та він усього боїться, а зараз його налякала Сорока, що сварилася з Дятлом, бо через його стукотіння по дереву вона забула, які побрехеньки хотіла розказати подрузі.
Білка визирнула з дупла і побігла по горіхи до сусіднього двору-там росте величезне старе горіхове дерево і горіхів під ним- на всю зиму вистачить!
А небо посміхалось, спостерігаючи за Жовтнем і за милими лісовими мешканцями.