Ми живемо в дуже гарному і красивому місці : річка, луки, поряд два лелечих гнізда, бобряча хатка. Сойки з сороками та дятлами наші сусіди, і білки з їжачками. Навіть вужі є, але таким сусідам я не дуже рада.
В річці навіть якась рибка водиться, бо любителі погодувати комарів-рибалками називаються-там частенько сидять. Хоч котам частування і то добре.
Якось давненько до річки я не підходила, поливати нічого вже не треба було, а це два дні назад вирішили в нашому маленькому парку посадити ще дерев і квітів. Тепер у нас є горобина, дубочок, і акація, про аромат якої я не один раз писала. А ще каштан. Ну і квіти, здається, вони називаються водозбірки. Перші два дні воду носили з колодязя, а сьогодні я вирішила провідати річку і набрати води там.
Підхожу по трохи заросшій стежці ( таки рибалки, мабуть, перейшли в інше місце) і бачу, як з берега злетіли два птаха, схожих на лелек, але ж ці красені давно полетіли від нас. Я навіть роздивитись як слід їх не встигла, не те що сфотографувати, але мені здалося, що то чаплі. Є знатоки-орнітологи, можуть чаплі у нас бути в цей час?
Помилувалася трохи їхнім польотом, нахилилась набирати воду, а тут якесь нерозумне жабеня з берега стрибнуло прямо до відра. "Куди ж ти, дурненьке?",-
посміхнулась я і вилила воду з жабеням назад.
Річка вся покрита ряскою, тільки хатка бобряча видніється неподалік. Раніше тут в кожному дворі були гуси і качки і ряску з'їдали до найменшої, як можно її назвати, ряснинки.
Але все одно видовище гарне, бо це ж рідна природа...