Облачно-фантазийное

Людмила Козыренко
Вересень,  фантазер і видумщик, дивлячись на той жах, який коїться в нашому маленькому містечку, вирішив трохи порадувати нас.
Сидячи на великій пухнастій хмаринці, наш чарівник згадав, як діти бавляться в пісочниці, виготовляючи різні пасочки і вирішив теж погратися. Не в пасочки, ні, де ж він візьме на небі пісок і відерце? Наш невтомний фантазер, одягнувшись тепліше, знайшов найбільшу і найпухнастішу хмарину, почав гратися-ні за що не здогатаєтесь-в архітектора! Не в архітектора з відомого раніше серіалу, про який він щось чув від матінки-Осені, а в такого собі архітектора, який будує...ну щось придумує і по його задумці будують. 
І ось Вересень, маючи величезне бажання трохи розрадити людей, багато хмарин і Фантазію, став творити. До цієї справи він підійшов дуже відповідально, намалювавши ескізи і багато малюнків. І ось по небу вже пливуть піратські кораблі, кораблі з червоними вітрилами ( бо Сонце згодилось підсвітити це дивне творіння), чудернацька хатка Баби Яги на курячих ніжках, Колобок, що співає пісеньку Ведмедю, Лисиці і Діду з Зайцем.
А ось по широких сходах прекрасного палацу біжить Попелюшка з одним кришталевим черевичком у руці, а Червона Шапочка допомагає гномам збирати  чарівні ягоди і варить з них варення для лікування страху.
Фантазує Вересень, старається, листає свій конспект по магії і чарівництву. З-під його вмілих рук виходять чудернацькі дракони, які вирощують троянди і дарують їх принцесам, коти, що вміють плести теплі светри для своїх бабусь і навіть пекти величезні торти з пухкого хмаринного тіста.
Вересень дуже старався і дуже радів,   коли люди помічали то корабель, то Попелюшку, то кота з спицями в лапах. Ми особисто  любувалися шикарним замком, в якому вечірнє Сонце запалило  святкову рожеві іллюмінацію. Це було неперевершено! І Вересень залишився задоволений,  він разом з Місяцем вирішив придумати нові образи, якими зможе здивувати і порадувати нас, золочівців.