Що може прилетіти - невідомо.
І ми ховаємося, хто в підвалі, хто в домівці.
Та скільки ж треба, щоб почули люди
той ненависті звук і божевілля.
Невже не буде спокою у хаті?
Невже так хочеться вбивати?
Трощити геть усе, що збудували.
І крові їм, здається, мало.
Молюся за тебе моя країна! За твій народ,
що рветься в бій так гордо!
О, Боже правий, припини ту бійню.
Хай повернеться мир та спокій,
не перестаю тебе благати.
Хіба ти не створив цим людям Землю,
щоб насолоджувалися нею,
І милувалися цим дивом!
Любили та були кохані!
Життя прекрасне та і неповторне!