Шура, а про поїздку в місто Жданов 1966 року, ти мені що небудь напишеш?
Особисто я про це місто пам'ятаю тільки одну мить, коли серед літа 1966-го року ми 9-м класом їздили, з нашими вчителями Бендрик Любов Костівною і Бендрик Іваном Івановичем, до моря як купалися і загоряли на місцевому пляжі (здається). А я до того ж нажаль не купався тому, що мені було заборонено. Якщо ти звернула увагу на світлини тих часів, то я був весь час з забинтованою головою. А до того знаходився в лікарні, в Лубнах, — у мене було "запалення підщелепної залози"
І хоч перебував я не в кращій формі, з обмеженим можливостями, а все таки вперше в житті(!) побував на морі, та ще й скористався можливістю бачити тебе кожен день. Я тоді був закоханий в тебе. Ти собі не уявляєш, яке то було для мене щастя, яка прекрасна мить! Хоча відповідного почуття я і не відчував, або його було достатньо мало, — ти була закохана в другого. А в Жданові (Маріуполі) я малював тебе на піщаному березі моря, — лице, профіль, малював і у своєму блокноті і мабуть ти була намальована і в моєму серці. Оті малюнки я зберіг і до цього часу, хоча пройшло вже більше пів віку.
А тепер , Шура, місто Жданов, або сьогоднішній Маріуполь, вщент зруйнований російськими ракетами, бомбами, немов Сталінград у 1941-му році. Просто не віриться. Просто всі події з 24 лютого (цього року,коли Росія почала війну з Україною), немовби перейшли в в якесь мариво в якийсь страшний сон!
З самих шкільних років я так любив російську мову, так захоплювався немов відкриттям якогось острова, немов найпершим коханням, і раптом в одну мить, в один день все перевернулось з голови на ноги. І змінився і став іншим і Пушкін і Блок і Толстой і Бунін, і найдорожчий для мене Сергій Олександрович Єсенін! І чому?! І із-за яких обставин?! Із-за сьогоднішньої російської влади?! Із-за сьогоднішнього дуже "розумного російського президента"?! Та ніколи в світі!! Ніколи зроду я не відмовлюсь від Пушкіна, від Блока, від Єсєніна, як би цього хтось не хотів! Царі з'являються і зникають як вода в пісок, а справжні і найкращі поети, письменники залишаються вічно в серцях людей доки існує світ!
Так, ти Шура, напишеш мені, про нашу поїздку, в Жданов, і про те як тобі запам'ятався Маріуполь 1966 року? Напиши. Я надіюсь на тебе.
З повагою