Перевод с украинского.
Татьяна Столяренко - Малярчук.
Прощавай і забудь. Знов і знов прорікати не треба:
«Я кохаю тебе!» Ці слова я уже не прийму.
Як на сонячний промінь я летіла поривно до тебе,
А попала у морок. А прийшла у безпристрасну тьму.
Ти крізь темряву ту не помітив розхристану душу.
І жертовність мою. І готовність по лезу пройти.
Я скрізь темряву ту не побачила сутність байдужу,
Що з пихатістю здавна і завжди на «Ти».
Вже подовжився день. І пташки оживляють дерева.
З ними й я оживу. Змиють дощики смуток- печаль.
Ти минуле моє. І шукати провинних не треба.
Випускаю себе із клітини покори й мовчань.
*********
И прощай и забудь. Вновь и вновь повторять мне не нужно:
«Как люблю я тебя!» Этих слов я уже не приму.
Как на солнечный лучик летела к тебе простодушно.
А попала во мрак. В беспристрастную горькую тьму.
Ты сквозь ту темноту не заметил открытую душу
И готовность пожертвовать, смело по краю пройти.
Я сквозь ту темноту не смогла рассмотреть равнодушность,
Что с тщеславием вечно по-братски, по -братски, на ты.
Но продолжится день, оживет звонким пеньем пернатых
С ними я оживу. Смоет дождик тоску и печаль.
Все прошедшее в прошлом. Не нужно искать виноватых.
Я свободна, как птица, тебя мне немножечко жаль.
25.04.2020