Сьогодні в нашому дворі,
від горя сиві матері
Останню шану віддавали,
Навіки воїна ховали.
І сестри плакали й брати...
Що наробили ті кати!
Здригалася земля від болю,
Не віддамо ми свою волю!
Цей воїн всіх нас полишав.
Він двір свій, небо захищав.
Порине в славу на віки
Лунають вибухи поки...
Чорніла від війни земля,
Та засівалися поля.
Сльозами поливала мати.
Труну убитого солдата.