ВIЙНА ТА ПОМИЛКИ НАРОДУ УКРАЇНИ
ГНІВНИЙ ЛИСТ
Моё письмо на русском языке:
http://proza.ru/2022/03/05/21
Цей лист адресований тим, хто підтримував насильницьке захоплення влади в Україні та злочини кривавого «майданівського» режиму. До законослухняних жителів України він не має відношення.
Ну що, дорогі мої земляки, що сталося, те сталося... Отже, російські війська зайшли на територію України й кілометр за кілометром просуваються вперед. Точковими ударами Росія обстрілює військові об'єкти й при цьому страждають не лише військовослужбовці, але й мирні жителі. Чим усе це скінчиться? Та нічим добрим! У будь-якому разі постраждають прості обивателі, адже коли пани б'ються – у хлопів чуби тріщать. Падіння рівня життя — це найменше зло, яке чекає як на жителів України, так і на жителів Росії, а щоб і не гірше…
Після перших жертв на території України почався повний хаос, у повітрі запахло смаженим. Отже, ті, хто за останні роки чинив злочини проти свого народу, можуть бути покарані. Народ України запанікував. Одні накинулися з прокльонами на президента Росії, навперебій звинувачуючи його у всіх своїх бідах; інші, почувши наближення справедливої розплати, стали відхрещуватися від злочинів; треті, щоб виправдати свою злочинну байдужість, стали вдавати, ніби вони нічого про злочини не знали. Знайшлися навіть такі нахабники, які безсоромно заявили про те, що всі злочини «майданівської» влади — є фейк, а загиблі люди — прості російські актори та провокатори.
Але давайте з вами сядемо й добре подумаємо. Вторгнення Російських військ на територію України – це лише наслідки. Але що стало причиною? А причиною стало те, що як уряд України, так і сам її народ протягом багатьох років робили помилку за помилкою.
Давайте розберімо деякі з них:
Помилка 1: 24 серпня 1991 року Верховна рада УРСР прийняла ухвалу про проголошення незалежності України. Горда Україна вийшла зі складу СРСР голосно грюкнувши дверима, але при цьому вона мала велике придане, а саме: заводи, фабрики, колгоспи, лікарні, школи тощо. Вона мала сильну армію, розвинену медицину та високий рівень освіти. Мало того, Росія взяла на себе всі зовнішні боргові зобов'язання Радянського Союзу. Тобто Україна вступала в самостійне життя без боргів. І до того ж Росія продавала Україні газ за дуже низькою ціною, що мало добре позначитися на подальшому розвитку економіки нашої держави.
І ось парадокс: знаючи все це ви, невдячні мої, ще наважилися говорити про «злих» москалів? То ж треба…
Наша країна, 1991 року, мала усе необхідне для щастя, але ні! «Дольче Віта» не відбулася. До влади прийшли негідники, які тільки те й робили, що обкрадали свою державу, занурюючи її в боргову трясовину. Ця нова влада виявилася набагато гіршою за Сталінську, тому що той, незважаючи на репресії, створив велику державу, а ці злодії її планомірно руйнували. Незабаром Україна пішла по світу з простягнутою рукою, просячи гроші у МВФ, Європи, та й у Росії теж. Отже, з гордої красуні вона перетворилася на дешеву утриманку.
Але біда в тому, що США та Європа – це вам не Росія. Там борги не прощають і нашій рідній неньці західні олігархи стали висувати свої вимоги та ставити її у потрібну для себе позу. А оскільки США і Росія країни - конкуренти, то, певна річ, що політики США стали налаштовувати народ України проти народу Росії, для того, щоб згодом зіштовхнути ці два братські народи лобами. А щоб ми за ними пішли, західні інтригани переписали нашу історію під свої інтереси, оголосивши фашистських посібників героями.
Отож, земляки, ніхто з вас не насторожився, а навіть навпаки! Ви, мов нерозумні папуги, повторювали за ними фашистські гасла, навіть не замислюючись про те, до чого все це може привести. Ну добре ще жителі східних та центральних областей України, але ви, ВИ, ГАЛИЧАНИ! Ви ж бачили, що саме виробляли бандерівці та що ж? Ви, малодушні люди, боязко заплющували на це очі й пристосувалися до вимог нових західних панів. Соромно...
Помилка 2: В Україні розпочалися проплачені західними олігархами «Майдани» та нацистські збіговиська. Це було зроблено для того, щоб підготувати ґрунт і привести до влади потрібних продажних політиків, які за вказівкою своїх панів заявлять про необхідність війни з Росією. Самі прийти до влади ці мерзотники не могли, бо народ за них не дуже й голосував. Зате на помаранчевий «Майдан» побігли, купившись на халявний бенкет, веселу музику та помаранчеві курточки.
Ви запитаєте, в чому тут помилка? А в тому, що ви, недалекоглядні мої земляки, забули, що безплатний сир буває тільки в мишоловці, і вона з брязкотом зачинилася.
Після перемоги «Помаранчевого Майдану» одних мерзотників змінили інші, більш кровожерливі та ненаситні, і про війну з «клятими москалями» заговорили на державному рівні. Наші націоналісти під наглядом західних кураторів накачували м'язи, а нам, жителям України, відкрито кричали про те, як незабаром наш народ разом з військами НАТО підніме зброю проти Росії й піде на Кубань, Ростов-на-Дону та Воронеж, а після - добереться і до самої Москви! Ці продажні провокатори навіть не посоромилися закинути у соц. мережі картинки, на яких була зображена карта з роздробленою територією Російської Федерації.
А знаєте, що в цій ситуації найгірше? Найгірше те, що подібні висловлювання нікого з вас, дорогі мої земляки, не збентежили, і навіть навпаки! Роздуваючись від неприборканої гордині, ви кляли Росію й раділи її можливій кончині, уявивши себе, жалюгідних та нікчемних, великою нацією. Ви бажали смерті російському народу, який жив з вами у мирі та злагоді, але забули про одне: так само радіють відгодовані в хліві свині, які не знають про те, що їх готують на забій.
Помилка 3: Після першого Майдану рівень життя простого населення помітно впав, але й це нікого не насторожило. Ви побігли на другий «Майдан», сподіваючись знову потрапити на безплатний бенкет, та потрапили! Тільки цього разу, разом з американськими халявним печивом, деякі з вас отримали від своїх кулю в потилицю. Отже, забій вже почався, й перша партія свиней вже прикрасила собою стіл західних панів.
Ні, щоб зробити хоч якісь висновки, так ви, короткозорі мої, аплодували, дивлячись на те, як добре організовані озброєні бандити з фашистською свастикою на рукаві кидають у правоохоронців «коктейлі Молотова» й відкрито загрожують Росії військовим вторгненням. У вас навіть не вистачило розуму подумати, що ці агресивні відморозки дуже небезпечні, й завтра на місці цих правоохоронців можете опинитися як ви самі, так і хтось із ваших рідних та близьких. Ви виправдовували їхні агресивні висловлювання, звинувачуючи президента Росії у тому, що він став втручатися у справи України.
І це правда, Путін насправді втрутився у справи України! Але хіба в нього на це не було причин? Хіба не ви, мої хороші, підштовхнули його до таких дій, погрожуючи розірвати Росію на частини? Адже кожен президент зобов'язаний захищати свою країну та свій народ, і Путін чесно виконав свій обов'язок. А ви як собі думали? За все треба відповідати, чи не так?
Помилка 4: А далі — гірше. Владу в країні захопила вигодувана американцями хунта, і ви «панове», наче куль з лайном, покотилися до брудної ями по похилій площині. Наші озброєні бойовики, приїхали на схід України й поводилися там як дикі тварини, цим самим відлякуючи адекватних співгромадян південно-східних областей України. Ці негідники, нехтуючи усіма законами, трощили радянські пам'ятники й жорстоко розправлялися з тими, хто чинив їм опір. Особливо відважними наші нові «герої» України були із пенсіонеркою. За те, що вона активно захищала пам'ятник Леніну, їй уночі перерізали горло. А ви, земляки, дивлячись на все це беззаконня, невинно ляскали віями, вдаючи, що нічого не відбувається.
І результат не забарився. Маючи повне законне право на референдум, жителі Криму, Донбасу та Одеси вирішили вийти зі складу України та приєднатися до більш цивілізованої Росії, й Путін їх підтримав. А чому би й ні? Ну, подумайте, навіщо йому в Криму та в Одесі НАТОвські бази? Чи потрібен йому напад на свою державу? А тим більше, що й сам народ був не проти. На його місці так зробив би кожен розумний президент.
Дивлячись на такий невтішний для України стан речей, мудрі люди миттєво одумалися, зняли б з себе свастику й вибачилися перед своїми співгромадянами за свою маргінальну поведінку. Але до вас, дорогі мої земляки, слово мудрість не відноситься. Осліплі від гордині, ви почали клясти своїх співгромадян за сепаратизм.
Ось скажіть, будь ласка, мої милі, чому нікому з вас не спало на думку два простих питання:
1) Що ж треба було зробити цим людям, щоби вони стільки років спокійно жили в Україні й раптом, під страхом смерті, помчали на референдум?
2) Чому жителі України мріють жити у Росії, а жителі Росії та інших європейських країн в Україну чомусь не рвуться?
А я вам відповім — мабуть, з Україною щось не так. Фашистська Україна неприємно пахне.
Ну гаразд, давайте далі про помилки.
Помилка 5: Отже, Крим відійшов до Росії й наступними вашими діями були показові вбивства всіх незгідних. Мало того, що наші опозиційні політики раптом стали самі вистрибувати з вікон висоток і стріляти самі собі в потилицю, то ще й наш проамериканський уряд додумався 2 травня влаштувати показове спалення противників незаконного перевороту в Одесі. А ви, дорогі мої земляки, дивилися на цей кошмар із захопленням. Після, 9 травня, був розстріл людей у Маріуполі та на Донбасі. А невдовзі після референдуму на Донбасі почалися обстріли міст, але ви ні про що не думали, вам і далі було весело.
Втративши всілякий сором, ви, тварюки ненависні, розважалися й жартували. Це ж треба було так опуститися? У Миколаєві на шкільному святі томатний сік жартома назвали «кров'ю немовлят». І зверніть увагу, що так пожартувала не якась алкоголічка, і навіть не наркоманка, а сама викладачка! І ніхто не сказав цій недоумкуватій жінці, що так не можна! Навпаки, всі удавали, начебто так і треба, і це не одиничний випадок! В одному зі столичних диско клубів розпещена молодь влаштувала ціле шоу на публіку, розрізаючи ножем бісквітну фігуру у вигляді немовля, яке лежить на російському прапорі. А в центрі міста, відкрився цілий ресторан, де подавали страву у вигляді спалених одеситів. Його навіть назвали «Колорадські жуки по-Одеськи». І треба ж таке, цю гидоту ще хтось жер, тоді як у цивілізованих країнах за подібні жарти карають.
Ну що тут скажеш, Україні далеко до цивілізованих країн... Соромно, земляки, соромно...
Помилка 6: А водночас міста Донбасу планомірно обстрілювалися з ГРАДів і матері українських військових побігли на мітинг! Але зовсім не для того, щоб зупинити війну, ні-ні! Ці самки людини вимагали дати їх дітям якомога більше зброї, щоб тим було зручніше вбивати, і все. А жителі Донбасу, під гуркіт канонад, ховалися в темних підвалах, дедалі більше ненавидячи Україну і все більше бажаючи назвати себе росіянами.
Так, мої земляки, ви зробили все, щоби розколоти Україну на частини! Попрацювали на славу! І при цьому ще мали нахабство звалювати свою провину на інших.
Тим часом в Україні комфортно розташувалися американські «друзі». Агенти ЦРУ стали вказувати нашим військовим, що їм робити. І якщо Радянські «недруги» свого часу на території України будували заводи, фабрики, колгоспи, школи, лікарні тощо, то наші американські «друзі» на території нашої держави лише спромоглися побудувати небезпечні біохімічні лабораторії та підкинути нам більше зброї, щоб наш народ скоріше знищив сам себе й швидше звільнив ласий шматок землі. Подібну тактику англосакси застосовували до індіанців та інших поневолених непотрібних їм народів. А чого вартує пані Супрун, яка планомірно знищила нашу медицину!
Але ви, мої милі земляки, продовжували й далі нарікати на радянську владу та вихваляти американську. Чи ви сліпі, чи мазохісти — не зрозуміло…
Помилка 7: А війна вже йшла. Неофіційно, але йшла... Росія та США з'ясовували між собою стосунки, а наш народ сліпо знищував сам себе, і тривало це неподобство багато років.
Крім того, американський уряд намагався організовувати майдани та військові конфлікти в інших сусідніх з Росією державах для того, щоб послабити державу-конкурента. Але якщо в Білорусі та Казахстані уряд не піддався на провокації й проплачені «Майдани» вдалося придушити, то наш український уряд продовжував танцювати під чужу дудку, тим самим довівши нашу державу до плачевного стану. І мало того, що до Росії засилали підготовлених до провокацій та терактів бойовиків, так дійшло вже до того, що наш український президент почав відкрито загрожувати російському президентові створенням брудної атомної бомби.
І тут терпець Путіна обірвався, почалася відкрита війна... Та війна, про яку ви, мої кровожерливі земляки, так довго мріяли. Війна із МОСКАЛЯМИ.
Але тут є один нюанс. Військові дії відбуваються не на території Росії, як це планувалося західними панами, а на території України. І не Росію розривають, а саму Україну... Ви раді?
Але ж Путін, але ж молодець! Як спритно він обернув зброю свого ворога проти нього самого. Ну що сказати - майстер спорту з дзюдо та самбо! Він знає, як блокувати удар і завдати свій удар у відповідь! Пишайся, Росія, ти маєш гідного захисника!
А ти, Україно, плач... Ти маєш ненаситний і продажний уряд і тупий озлоблений народ. В тебе немає ні своєї правдивої історії, ні нормальних героїв, одні тільки відморозки… Не бути тобі щасливою, твоя доля - лягати за гріш під кожного пана. А, може бути, ти навіть лягаєш задарма, бо ти опустилася настільки, що не коштуєш ні цента.
А ви, мої недалекі земляки, в усіх своїх бідах звинувачуйте не Путіна, а самих себе... Себе й свій продажний уряд, який довів Україну до такого стану. У вас було достатньо часу та коштів для того, щоб підняти економіку своєї країни, але аж ні… Державою протягом 30 років управляють не хто інший, як вороги свого народу, і тепер вам за це платити.
Адже я ще у 2014 році попереджала вас, що наш народ заплатить за свої гріхи кров'ю та сльозами. Та як же я мала рацію! Зараз, за будь-якого результату подій, на цю дику й злиденну державу нічого доброго не чекає. Навіть вступивши до ЄС, ця країна не житиме добре. Ви сміялися, дивлячись на вбитих людей на Донбасі, а тепер настав час платити за рахунками.
Запам'ятайте: посієш бурю - пожнеш ураган!
І до речі, зауважте, що росіяни так, як ви не жартують. Вони не називають томатний сік «кров'ю українських немовлят» і знаєте чому? Тому що в Росії народ мудріший!
На цьому я закінчую свій лист, і на прощання дам пораду — подумайте над своїми помилками, біжіть до церкви й покайтесь!
СОЛОМІЯ ГАЛИЦЬКА