Весна, накинувши на плечі яскраву шаль, взувши легенькі чобітки, сіла в гарну, оздоблену стрічками, карету.
Разом з нею був вірний Березень. В гарному настрої, посміхаючись і плануючи роботу, прибули вони на нашу землю.
З подивом і тривогою вдивляючись в нерадісні обличчя людей, на жахливі руїни, слухаючи гуркіт убивчої техніки і плач жінок і дітей, Весна зняла красиву шаль і одягла на голову чорну хустку...а шаль сховала до кращих часів.
Над Україною кружляли лелеки і лебеді...