Написати цю статтю мені захотілося після однієї суперечки на сторінках Єнігми з одним із тих, хто вважає себе бандерівцем, але при цьому несе всяку нісенітницю та дурість, видаючи це за позицію Провідника української нації.
Думаю, що флешмоб, "батько наш Бандера" також наклав відбиток на зміст цієї статті.
Це перша частина того, про що мені хотілося б поговорити. Саме у формі розмови, на мій погляд, найдоступнішим буде цей матеріал. Усі слова Степана Бандери взяті з його робіт і є автентичні.
Матеріал публікую у вигляді свого діалогу зі Степаном Бандерою.
Я:
Батько, як і тоді, коли ти жив і боровся з Москвою, українцям доводиться зі зброєю в руках відстоювати свою незалежність, свій суверенітет, свої території. Чому так стається, що Кремль хоче позбавити українців права самим визначати свою долю?
Степан Бандера:
Історичний досвід переконливо повчає нас, що Росія при всіх внутрiшнiх перемінах ніколи не зміняла, ні не послаблювала свого імперіалізму - гону загарбувати, визискувати й нищити інщі народи, зокрема український.
Кожна московська держава, як царська, так й большевицька, завжди послуговувалась підступом і віроломністю супроти України й інших народів і кожну форму союзу перетворювала в найжахливіше поневолення.
Отже, ворогом був не тільки даний режим - царський, чи большевицький, не тільки державна й суспільна система, а й сама московська нація, навіжена бісами імперіялізму, жадобою бути все більшою, могутнішою, але не власним ростом, а коштом поневолення інших народів, їх пограбуванням і всмоктуванням у себе.
Большевицька Москва хоче пожерти Україну й перетворити ії повністю. Вона зміряє до систематичного сточення української національної субстанції, до виполокання з душі й життя українського народу всього національного змісту так, щоб, затративши свою національну самобутність, українська людина, цілий український народ прийняли московсько-комуністичний зміст і форми буття та назавжди стали частиною совєтськоі Росії, совєтсько-російського народу. До такої максимальної цілі Москва прямує послідовно й безоглядно.
Таким чином, большевізм є формою і витвором імперіалізму.
Я:
Якими мають бути наші цілі у боротьбі проти Москви?
Степан Бандера:
Наше начало - розподіл російської імперії на національні держави в організаційному відношенні.... розподіл совєтскої армії на національні армії. Ключова ідея, національна, дає розв'язку для всіх проблем, зв'язаних із боротьбою. Проти імперіяльної стоять національні, проти армії насильства - армії свободи!
Цілі визвольних змагань України... є незмінні й цілком виразні: повне визволення від загарбницького й насильницького імперіалізму московської нації в цілому i його теперішньої форми, большевизму - зокрема...
Повний розрив будь-яких пов'язань із Росією.
Я:
Останнім часом наш президент постійно уникає визнання Росії окупантом та агресором, а також не дає однозначної оцінки того, що відбувається на Донбасі та в Криму. Навпаки, нам нав'язують тези, що "яка різниця" якою мовою ви кажете, в яку церкву ходите, які свята святкуєте. Хіба це не має значення?
Степан Бандера:
У своєму імперіалістичному поході Москва потребує не тільки самої землі підбитих народів і їх дібр, але не меншою мірою й людей, їй треба заволодіти душами, головами й руками загарбаних народів і впрягати їх до своїх цілей. Тому вони, знищуючи одних людей, із такою ж наполегливістю стараються з,єднати собі, виховати, переробити на свій лад інших.
Большевики знищують кожного, на кого впаде підозріння, що він може стати для них небезпечним чи невигідним. Жертвами большевицької знищувальної системи падають не тільки ті, що їй протиставляються й активно її поборюють, але так само всі ті, що з будь-яких причин не відповідають усім большевицьким вимогам і плянам, коли попадуть в поле зосередження уваги й натиску режиму.
У своєму імперіалістичному поході Москва потребує не тільки самої землі підбитих народів і їх дібр, але не меншою мірою й людей, їй треба заволодіти душами, головами й руками загарбаних народів і впрягати їх до своїх цілей. Тому вони, знищуючи одних людей, із такою ж наполегливістю стараються з,єднати собі, виховати, переробити на свій лад інших.
Я:
Хто має очолити фронт боротьби з Москвою? Чи можливі тут компроміси, про які нам говорять прихильники ОПЗЖ та інших проросійських груп?
Степан Бандера:
Завжди мусить остатися організація, яка жодної проблеми не ставить половинчато чи узгіднено, але категорично.
Мотором... надалі залишиться політична організація, яка творитиме теж кістяк революційної армії, що завжди була й буде політичною армією. Тим більше в час падіння більшовизму, коли буде творитися низка нових ворожих п'ятих колон із боку Росії та інших ворогів України...
Моменту революційного зриву ніколи не можна передбачити, ані вирахувати. Не раз мала іскра викликує великий пожар.
Я:
У чому суть боротьби з імперіалістичними устремліннями Москви?
Степан Бандера:
Жертвами Москви найбільше є пасивні жертві, які були знищені тільки тому, що зі своєї природи, своєю якістю в чомусь заважали або не подобалися большевикам, без наміреного, активного спротиву.
Кожній активній спротив ворожому наступові, кожне саботування й активне поборювання ворожих, спрямованих на шкоду нації, плянів, на будь-якому відтинку й в будь-яких формах, - має корисне значення для обороні нації теж тоді, як не вдається знівечити ворожої дії на даному відтинку. Усе саме утруднення, загальмування ворожої акції корисно впливає на оборону національних інтересів і цінностей на інших відтинках, діє їм відтяження. Навіть коли большевикам остаточно вдається проламувати спротив і знищити опірні сили на поодиноких відтинках, то це і їм приходиться дуже дорого.
Ще важливішим є наступальне значення цієї боротьби й спротиву, що примушує ворога міняти свої пляни і йти на уступки.
Я:
Кажуть, що Росія – в'язниця народів. Чи треба щось робити, щоб народи Росії здобули свою незалежність від імперіалістичної політики Москви? Ось, чеченці в 90-х роках боролися за свою незалежність, і, хоч чеченцям перемогти не вдалося, Москва все одно змушена тепер "платити данину" Чечні, виділяючи на підтримку чеченської верхівки величезні суми.
Степан Бандера:
Перемога над Росiэю є можлива тоді, коли всі поневолені народи валитимуть тюрму єдиним, об'єднаним фронтом.
За самостійну Україну можна боротися i в Туркестані, i в Сибірі, i навпаки - за самостійну Ідель-Урал чи Грузію в Україні.
Я:
Кремль витрачає величезні гроші на пропаганду, викидаючи у світовий інформаційний простір величезну кількість брехні. Чому?
Степан Бандера:
Пропаганда – це, побіч терору, друга головна форма діяння большевизму на поневолені народи. Але пропаганда не може безконечно годувати людей брехнею і обіцянками. Тому вони мусять бодай мінімальною мірою задовольняти життєві потреби й прагнення народів. Це стосується не тільки елементарних матеріальних, побутових і культурних потреб, але й національного життя. Так звана совєтизація, тобто денаціоналізація й обмосковлення народів мусить і за большевицьким пляном проходити ступенево, бо інакше не можна. Московський імперіалістичний характер цього пляну мусить бути прихований, допускаючи бодай дещо з національних форм і змісту. Тим самим, перетворюючи людей на відданих слуг большевицької Москви.
Большевики стараються повернути на свою користь всі свої поступки, до яких вони були змушені, або трактувати їх як тимчасові потягнення.
Думаю й надалі продовжувати свої «бесіди» зі Степаном Бандерою.