Попередня частина: http://proza.ru/2021/06/21/1634
Чому би не зробити більш могутнім шлях,
воюй з кривавим цим тираном – Часом,
тим зміцнюйся у своєму тлінні,
що більш благе, аніж безплідно римувати?
Тепер постійте на вершині щасливих годин
й садів дівочих, що багато ще не заснувати,
з бажанням правим ніс би твої живі квіти,
що краще, ніж фальшивку малювати:
і рисами життя життя слід відновляти,
що цього разу олівець, чи мого учня ручка,
ні внутрішня душа, ні зовні справедливість мати,
собою в очах люду може проживати:
щоби віддать себе – залиш себе на місці
і маєш жить, малюючи свою солодку вмілість.
Продовження: http://proza.ru/2022/02/13/1889
15.11.2020-2.01.2022
Світлина автора.
Sonnet 16 by William Shakespeare
But wherefore do not you a mightier way
Make war upon this bloody tyrant Time,
And fortify yourself in your decay
With means more blessd than my barren rhyme?
Now stand you on the top of happy hours,
And many maiden gardens, yet unset,
With virtuous wish would bear your living flowers,
Much liker than your painted counterfeit:
So should the lines of life that life repair
Which this time's pencil or my pupil pen
Neither in inward worth nor outward fair
Can make you live yourself in eyes of men:
To give away yourself keeps yourself still,
And you must live drawn by your own sweet skill.