От Жизни К Смерти
Крос Ми Свій Візьмем
Від Грьоз І Мук Потонем Іще Нераз
Тільки От Спастись Несхочем В Перший Раз....
Гном Цепі Тяжкі Молотом Скує,
Вітер Скулящий Знобом По Душам Пройде!
Возголосять Нам Довгі Муки Падші,
За Діла Наші Скорбящі!
Но Байдужість Непобедима
Як Та Скверна В Полі Хитро Замінована Одинока Міна....
Напослідок Ангел До Нас Прийде
Но Ми Знаєм Що Він Нас Не Спасе!