Мама

Мира Александра Маири
Мамі...
***
Пам'ятаю, як я до тебе в болі тулилась,
Як сповідала тобі найбільші секрети
В дні, коли на шматочки рвалося серце,
Як чекала порад твоїх на дивані  увечері...

Ти мене пригортала, неначе дитину,
І в обіймах твоїх я знову ставала маленькою,
Ти казала мені : " Притулися й поплач,
І очисти душу сльозами дрібненькими.

А життя... воно, знаєш, складне таке...
Ще не раз доведеться ставати до бою,
І, можливо, в поразці, змовчати колись...
Чи, кохання зрадливо поранить стрілою

Так, що крила зламає... зупиниться час
І  сонечко згасне, і крига не скресне весною.
Але ти не згинайся, лише посміхнись,
Гордо йди уперед, залишаючись завжди собою ...

І якби ще хоч мить...
Ще хоч раз обійняти тебе,
Щоб відчути любов твою і тепло твоє...

#моїпараболи