***
А кохання вмирає мовчки
Соромливо сховавши очі,
Помирає довго і боляче
В безкінечній агонії ночі
Прикусивши потріскані губи
Спраглі, в спогадах про поцілунки...
Притиснувши руки до серця,
Прислухаючись - б'ється... не б'ється...
Мов крізь пальці життя стікає
З кожним подихом слабшає... тане
Мов крижина в пустелі під сонцем
І вмирає спустошене.... мовчки...