191

Степан Нагорняк
Сила Ця Непобедима
Творцем Затянута Пружина
Хочеш Стрибай Радістю Крича
Ридай Чи Скигли У Пориві Дня...

Скрито Ти Заліз У Єство Людини
Повурушивши Стеблі Ягоди Малини
Дар Життя Возвівши В Небеса
Но Чомусь Я Чекаю Тебе На Причалі Кінця...

Вирішив Ігру Розпочати
Падші Стражі Шептали
Небудем Більше Попереджати...

Астарот На Стілець Показав
В Тумані Люцифер Над Столом Востав
Удачу Свою На 13 Число Поклав
Маестро Всі Козирі Моєї Душі На Столі Росклав...

Камінь Жовтий На Число 7 Упало
Страждання Людське У Всій Своїй Красі
Засіяло І Дари Жаждущим Відкривало..

У Мішечку Щось Стучало На Цифру 8 Мяко Осідало
Серце Це Границя Вньому І Вся Таємниця...

Сильно Крила Стрепехнули
На 17 Ячейку Намікая
Рана Кровоточить Но Тяжесть Не Страшна Хоть У Ній Своя Глибина
Жіноча Рука Там Побуває
І Ти Узрієш Чудеса
Квітка Жовта Розпусте Свої Пелюстка...


Уже Збирався Я Іти
Маестро Взяв Колесницю
На Цифру 22 Поставив Він Жрицю
Мовив Судьба Щаслива Твоя
Хоть Ти На Причалі І Далі Будеш Жадати Кінця...