Слухай, Моцарт, по натурі
Я мисливець, як і ти.
Що в душі, те в партитурі.
А її не обвести.
Ніччю з радістю, чи з жахом
Станемо удвох зітхати:
З ким і під яким же дахом
Будемо ми полювати?
Хто вона, натхненню мила?
Якби знати молодому,
Щоб без реквієму шлюбу
Повертатися додому.