Ти розкажи все сповна
Каролін Карола, ти розкажи все сповна
Вона неймовірна як сон
Звитяжниця з серцем нестримним волосся як сонця полон
Те полум'я дійсно безцінне
подаруй його мені...
Почувши плач дзвонів невпинних
журби неосяжної тінь
то плаче сама Кароліна
забираючи весь біль
Каролін Карола, ти розкажи все сповна....
Так, вона все зна
І правда та
Не кожен може йти вперед
уламки серця під сорочкою хова
Вже холода
Вона лише дитя із світла
і тягар той дуже скоро не втрима
І все те відчува
А люди скажуть: "то нехай! Її той шлях до мовчазного небуття"
Та прийде час, й вона все подола.