А ти знаєш, весна настане
Для інших нас, таких молодих,
Наче всесвіту мало стане
Наших болі і наших сліз.
Усміхнеться вечірній місяць,
Не пам'ятає чарівний лід.
Мрії чиїсь уже збулися
І залишили в серці слід.
Над смарагдовим гаєм стане
Сонячний світ золотий землі,
Кожна пташка у нім співає
Найніжніші свої пісні.
Ти не взнаєш далеку осінь,
Як не пустиш її ти сюди,
Залунають весняні коси,
Вічний червень в моїй землі.