Уже Хочеться Убиться
В Інших Сферах Окрилиться...
Но Судьба Кричить Не Час
Мов Нам Сужденно Попасти Під Щасливий Град...
І У Снах Літає Мимольотно Нам Фортуна
Но Реальність Топить Нас В Муках Бідності
Як Та Дирява Незакінченна Картина...
Мов Хтось Свише Нашептав
Віру В Нас Свою Послав...
Но Ми Здались,Руки Опустивши І Втекли
І Цей Камінь Скинули З Гори...
Виникло Питання У Душі
Скільки Часу Видержуть Ще Ці Кряхкі Мости
Коли До Гибелі Черкнути Лишилось Дві Стєги...
Коли Падіння Міцно Уже В Очах Твоїх Стоїть
Ти Чекаєш Цьої Митті Мов Народженний Виконати Долею Такий Собі Сюрприз...
Но Ведь Нам І Це Творці Простять
Бо Заложенна В Людстві Крихка Прядь...