Бурхливим, шиплячим водоспадом на мене вилились хвилі думок про подорож чи то у майбутнє, чи то у картинний світ пригод Аліси у дивовижній країні чудернацьких істот.
Мої, створені чарівною паличкою уяви, персонажі подібно ураганові кружляли у вигадках бажання. Кожен сюжет мило лягав до душі, сотні кольорових барв засліпили, мов сніжна завірюха, жадібні до казок очі.
Якби знайти єдину сюжетну лінію, то можна взятись і до пера, але спокусливо просився на папір майже кожен божевільний задум.
Ах, ці тортури дивних образів ніколи не скінчаться, тому я просто занотую їх у чергу до пера.
27.04.21