Коли Ламає З Середини
Лиш Чути Хруст Душі
І Як Тяжко Даються Кроки Ці
Страхи Підпирають Оті Кінці...
Надалі Мелить Лютий Млин
Голоса Бурмочуть Неустанно
І Ти Валишся Без Сил
В Очередном Тяжком Дурмане...
Віру Взявши У Лодоні
Простягаєш В Небеса
Но Тут Мов Її Роздули
І Ти Ридаєш Мов Нема Цьому Кінця...
Уже Зіскрябуєш Золу
Щоб Зустріти Вічність Ту
Тобі І Далі Шепчуть Голоса
Що Не буде Цьому Уже Кінця...
Ти Лишень Згадай Мої Слова
Що Це Всього Навсього Дурня
За Тебе Просто Взялась Стихія Зла
Хоть І Тяжка Піхота Ота...