Десь у 12 років усвідомив що ця справа моє хобі. Виходячи на вулицю рідного мегаполісу, переважно ввечері, бо люди зранку до полудня ще скуті невиспаним життям, та не до кінця усвідомлюють що день ось-ось вислизне з рук - тому й мовчазні, і просто ловив шматки фраз, які на тротуарах губили люди, що проходили повз мене. Вловлюючи декілька слів якогось перехожого що розмовляє по телефону, я намагався через них зазирнути в його особисте життя. З часом і досвідом, мені було вже не цікаво проникати лише в якесь окреме життя, а збирати ці шматки докупи і так вчитися відчувати настрій мого кварталу, вулиці, міста, націїї...
Якщо відразу покажу вам вже складені картини з таких пазлів, то буде не дуже цікаво, мені здається. Cпершу покажу вам процес здобуття одного пазлу з маленьких шматочків, для картини, яку склав лише наполовину і це самий інтригуючий момент як на мене. Отож, я вийшов на вулицю з напівпрофесійним шпигунським диктофоном та улюбленим "Латте XL" і почав топтати старі тротуари центрального кварталу, який за кілька днів освоїв фанерний стиль. Доречі без диктофону, моє хобі було б не повноцінним чи взагалі не існувало, бо я мав змогу чіплятись думками за якусь інтригуючу обірвану фразу і тримати її в заручниках аж поки не опинявся в піжамі у власному ліжку, а вже потім міг спокійно смакувати усім записаним. Змушений поважати читача, тому залишу з вчорашньої прогулянки лише цікаве на мій погляд, хоча для мене і одне слово, чи навіть викрик буває ціннішим за весь цей коктейль, бо такі дві фрази вже надихнули мене написати роман та ессе, але змушений поважати:
- ...дивись куди їдеш! Осел еміратський! Не бачиш, вже жовтий??!...
- ...дозвольте?! Дякую...
- ..фу! Ти бачила? У нього язик навпіл розрізаний?... - цю фразу з огидою вимовила дівчина-підліток з фіолетовим волоссям, своїй подружці з яскраво-зеленою шевелюрою і я зупинившись, ще довгий час проводжав їх приреченим поглядом...
- ...ну не потрібно усіх обнюхувати Джесі...
- ...а життя білих вже не важливе?! Я не можу...
- ...лайкнув три моїх фото...
- ... хватить курити, здохнеш...
- ...акційна пропозиція, встигніть...
- ...чуєш ти, я вже два рази її обіймав...
- ...так, онкологія...
- ...а це теж "тачка" тату?...
- ...не президент, а лузер! Начхати йому...
- ...дай закурити? Мм, обожнюю тебе...
- ... розганяли кийками тварюки...
- ... заберу о восьмій, окей? Так пива...
- ... та жени його геть альфонса, найдеш собі ще двадцять таких! Отож...
- ... а "вампірина" сильнішу магію знає...
- ... ну ти і розкабанів?! Пиво?...
- ... так, інсульт...
- ... кросівок їм не вистачало?!...
- ... яке йому діло, кого я люблю?!...
- ... розбився, так йому й треба...
- ... адвокат мій! Шансів нуль...
-... демократи імпотенти! А конгрес?...
- ... ага, "макдональдс" в мечеть їм перенести...
- ... Трамп чи Макрон?
- ...Фу! Фу! Сидіти...
- ...афро-нігери тупі... - це було мабуть початком брудної лайки, на ваше здивування теж афроамериканця, років 36-ти, якому мабуть забракло фантазії заколотити вітрину свого бутіка фанерою і я впевнений, що сьогодні він побачить питання расизму зовсім в іншому ракурсі...
- ... копи паршиві...
- ... тест на вагітність? Ти здуріла?...
- ... Марк стій!
- ...отравили 100%!...
- ...яка пандемія, Боже?!...
- ...фу спекотно...
- ... барикади підпалювали, кайф...
- ...пенсія, медична страховка і все...
- ...екотерористи смердючі!? - це порівняня висловив молодик з цигаркою, яку за звичкою тримав жовтими зубами і на його величезні зуби ледве натягувалась така ж жовта від куріння шкіра, а поруч з ним крокувала його вагітна подружка чи жінка, яка теж мабуть кинула куріння на четвертому місці, і я переконаний що ця пара не усвідомлює що вони самі і є екотерористи, для цього малюка, що через місяць побачить цей забруднений світ і для перехожих, які попадають в шлейф тютюнового духу, а вилаявся чоловік на припарковану машину, у якої мабуть через поломку чи халатність відпрацьовані гази перевищували допустиму норму...
- ...до зустрічі, цілую!...
- ...ти зможеш, повір!...
- ..."флойдівська" істерія...
- ...водичка тепла сьогодні...
- ... Літак! Літак!...
- ... на лікування, ради Бога...- а це можна сказати мій сусід, вже восьмий рік поспіль просив у переходих гроші "на лікування" і воно дійсно було йому вже необхідне, бо свою брехню він щовечора заливав дешевим алкоголем, але як це у них аферистів водитсья, використання "легко" зароблених коштів було не за призначенням.
- ...спить у паранджі...
- ...я вже два роки чекаю?!...
- ... 30$ за барель "Бренту"...
- ...целюліт усюди...
- ...лише "Apple"...
- ... дурять людей і все...
- ...леть здихався її...
- ...тільки без одягу, добре?...
- ...життя мародерів значимі! Життя мародерів значимі..!...
- ...узурпатор старий, та хто ж буде терпіти...
- ...ну вислухай хоча б...
- ...чого вилупився?...
- ...я кохаю тебе... дуже сильно...
Вчорашня прогулянка стала особливою, бо останнім в аудіо-палітру потрапив гарний юнак, який своєю фразою прикрасив мою роботу, у якій переважали чорно-білі відтінки. Я відразу зрозумів, що це було у нього вперше, перше в житті освідчення. Він йшов попереду, раптом зупинився, притулився спиною до стіни будинку і дивлячись крізь натовп перехожих вимовляв ці слова комусь, на іншому кінці мережі. Буду відвертим, я навіть уявив його кохану, яка сиділа мабуть на підвіконні у своїй піжамі, теж дивилася крізь море вогнів вечірнього міста і мріяла про той день, коли у багатолюдному хаосі людських долей, народиться їх ідеальний світ...
Отож, сьогодні на моїй незавершеній картині, яка у моєму переконанні мала бути меланхолічним гротеском, з'явився цей пазл, який хоча не змінив стиль, але настрій точно..!
© ; Ян Ждан / 15.08.2020 (написано за мотивами масових протестів у США 2020)