Скоробій Заглянув В Колодязь
Грішних Душ,
Здивувавшись На Хвилинку.
Застрягла Там Душа
Муками Корчась Мов У Вічному Пристанку
Сміючись Чорти Кричать Над Вухом,
Бездарна Вот Душа Пропаща Й Нікудишня
Но Настільки Воля Сильна Та
Що Людина Шепче Мені Біль Потрібна Та,
Щоб Відчути Істину Христа....
Скоробій Взлетів На Пагорб У Світанку
Де Відкрите Поле Земля Й Вода
Там Люди Будують Свої Земні Діла.
Тут Людина Зажурилась І У Полі Ростворилась
Закрив Туман І Сонце І Небо Чисте
Вийшли Із Куща Монстри Зла
Єхидно Сміючись
Своїми Гидкими Лапами Влізаючи У Голову Людську
Намагаючись Сплести Вінок Голосів
Щоб Людина Убила Себе Ведь Про Це Твердить Сама Судьба....
Херувим Зійшов З Крильца
Мовив Голосно Крича
Що Для Вас Хвилина Скрутна
Ведь Таке Коротке Земне Життя
Випробуванями Покрита Дорога Ця
Щоб Іспити Волю Творця....
Чому Ви Вірите Лжецям
Що Покинув Вас Господь Там
Скаржитеся На Свою Судьбу
Незамічаючи Які Подарунки Я Вам Несу
Ви Не Є Одні І Ніколи Ними Небули
Це Лишень Вигадки Завзятої Борьби...