Гирке кохання

Вера Кириченко 2
(Оксані)
Коханням дихала весна
Й тобі любов подарувала.
Так в чому ж є твоя вина?
Що без взаємин покохала?
Ти молода. Хіба вина,
Що день і ніч душа страждає?
А п’яна ти не від вина -
В крові твоїй вогонь палає...

Твоя подруга , мов змія
В стосунки ваші заповзала.
Подруга юності твоя
Любов твою собі забрала...
Забудеш зустрічі ти з ним,
Але кохання не забудеш.
Хоча й гірке, мов той полин.
Ти більш досвідченою будеш.

І серце ти своє не край.
Твоє життя — то довга нива.
Ще стрінеш ти любов  і знай -
Ще будеш в коханні щаслива!