Гріхи язика і ліки від них
Значення слова
"Від слів своїх будеш виправданий,
І зі слів своїх будеш осуджений".
(Мт.12,37).
Наше спілкування з ближніми проходить більш за все в словах і розмовах з ними.
Слово - це провідник, через який в душу вливаються не тільки думки і уява, але і потік відчуттів, переживань, почуттів і побажань.
Всім відома сила слова в устах відомих ораторів. Сам Господь наш Ісус Христос, Син Божий був названий учнем Своїм євангелістом Іваном, - Словом, що стало тілом-Логос, яке спочатку було у Бога.
Слова Господа мали велику силу. Ніколи людина не говорила так, говорили про нього юдеї. Своїми словами Господь воскрешав мертвих, творив чуда і змінював на краще душі людські. Так само діяли словом і апостоли, які поклали початок Церкви Христової, і величезний сонм його учнів в усіх державах і в усі часи.
СВ. Феофан Затворник пише: ,,Розмовляючи, ти народжуєш слово, і воно вже не помре, але буде жити до Страшного суду. Воно стане з тобою на суд і буде за тебе чи проти тебе". Один святитель говорить: що слово людське може бути гостре як меч і тоді воно буде ранити і вбивати, і може бути м'яке, як єлей і тоді бути лікувати.
Словами можна возвишати, очищати і робити прекрасними людей. Прививати їм віру, радість і бадьорість, відроджувати в них любов і милосердя, звіщати душі мир і спокій. І навпаки, поганими словами можно вбивати і труїти душу, можна заражувати людей всіма видами пристрастей, гріхів і пороків, можна розтлівати невинні, чисті серця, можна отруювати існування оточуючих.
Ось універсальна порада архієпископа Івана про вживання слова: ,,добре нічого не говорити, що неможливо було б залишити назавжди в душі іншої людини. Викриваючи наше марнослів'я, він писав: ,,Про пусте ми говоримо пусто, тобто говорити не вміємо".
( Автор невідомий )