Прийшов Час Тлінного Пера
Востала Жриця Нового Ручья....
Кровотачать Рани І Нема Їм Мабуть Кінця
Куди Не Ступиш Молиш Небу Пісню Кінця...
Віра Як Скарбниця
Гоїть Рани Милосердя
Ведь Чаша Її Повна
Змахнув Униния Падший Ангел Творця....
Взріє Забуті Поля
Тосклива Заблудша Душа
Прозріє Роса І Возродить Свої Чудеса...
Оживе Крапинка Світла В Голові
Переродить Мозгові Ходи
Сам Творець Вздихне
І В Лодонях Іскра Життя Взійде.....
Уже Небудуть Лихі Тварі Розум Твій Сушити
Ведь Хтось Надумав Цю Диру Зашити
Ніжні Руки Позаплітали Кружева
Адам Піднявся Із Колін І Заглянув В Небеса...