Попередня частина: http://proza.ru/2021/01/25/26
Хто оглядав обличчя ворогів
а ще радіти цьому захотів?
Іноді можна цьому порадіти,
бо вороги - ніяк не квіти,
Зовсім не квіти вороги,
за них гарніші – будяки
і оця зграя іще є,
і пропагандою екран псує.
Але життя вперед іде
і залишає лиш своє,
хоч водить наче Моїсей
до нових поколінь людей.
До тих, хто не були рабами,
коли мізки і душі промивали,
у світі іншому вони живуть,
та пам'ятай, що фараони - тут.
Не хоче відпустити фараон,
імперії колишньої існує фон,
імперій сенс - грабастати чуже,
ця залишилась, але слабне вже.
Сусідів силу хоче забирать,
та щупальці слід обрубать
і тягнеться ще їх клубок,
то пропаганди реп’яшок.
Дивіться, що вам споживать,
щоб чуже лихо не ковтать,
ідеї й лиця довбнів-пнів
нав’язувати ворог захотів.
Але вже доля-Моїсей
веде до світла, до людей,
розступиться вперед дорога,
зникать імперії ворожій.
Продовження: http://proza.ru/2021/02/28/1380
http://proza.ru/2021/04/11/1712
31.01.2021.
Картина: Oleg Shupliak