Ігор МЄРКУЛОВ
Віталій ІЩЕНКО (В.Французов)
клуб кириллической прозы Digital PEN
Бутанський паблiк рiлeйшн
Гумореска, про те, як стають депутатами, якщо б ми жили в Африці чи десь в Гімалаях
Мальовниче передмістя Бутану. У затишному придорожньому ганделику „Під липами” пахне смаженою картоплею на смальці. Дебела чорнявка в сорочці-вишиванці розливає за барною стійкою палену оковиту. На маленькій естраді дідуган в сивих дредах, грюкаючи в бонго, співає старовинну пісню про боротьбу бутанського народу за незалежність. Людей немає, лише за столиком біля входу сидять два негра. Молодик з поголеною головою і міцною шиєю в розшитій півниками національній бутанській сорочці і старша людина в європейському костюмі і вплетеними в бороду смугастими цяточками.
Хлопці п’ють горілку, закусуючи її екзотичним салатом із ананасу з цибулею.
- Федя
- Га?
- Ну, шо, ще по п’ятдесят і розбіглися?
- Краще по сто.
- Давай. Тільки тепер ти платиш.
- У мене грошей нема. Я цигарок купив, ... і хліба додому.
- От що ти за людина така, я тебе в міськраду пристроїв ти з усіма посварився ... ніколи власної копійки не маєш. Цигарки, до речі, весь час мої палиш. Просто сором якийсь.
Чоловік повертається до залу і голосно звертається до офіціантки.
- Дівчино! Запиши на мій рахунок ще два по сто... – повертається до столу і трохи задиристо звертається до свого друга, - Відповідай, Федя, як до такого життя докотився?
- А що відповідати, в мене зарплата 600 бутанських гривень, ... і ту весь час затримують. А в мене сім’я, дитина.
- Слухай, а давай ти народним депутатом будеш! Це ідея! Загалом і матеріальний стан поліпшиш і доньку на ноги поставиш та може нарешті і за горілку почнеш платити. ... Погоджуйся! Ну, як? Будеш депутатом?
- Як же я буду? Я не вмію.
- Та шо там уміти? Давай по половинці ... Х...гу ... От ... Головне хорошу передвиборчу програму скласти. Ось папер. Пиши.
- Шо писати?
- Правду, Федя. Самісіньку правду. Виборець тепер брехню заздалегідь чує. ... Пиши. Я, Федір Михайлович Теревенько, ...
- ... Те-ре-вень-ко ...
- ... балатуюсь в Бутанську міську раду ...
- ... мі-сь-ку ... ра-ду ... Я не хочу в Бутанську! Мене тут всі знають! Я хочу в Йог-ханез-бурську!
- Ні, братчику, спочатку в Бутанську! Обітрешся, з людьми познайомишся, може навчишся чогось. Тож, пиши! Не перебивай...
- ... перед лицем Бутанських виборців урочисто обіцяю ...
- Я обіцяти нічого не буду! Мені дядько Колян казали за базар отвічать надо. А зараз часи такі, за обіцянки і спитати можуть.
- Дядько твій поважна людина, мав рацію... тож обіцянки мають бути щирими, тоді ти їх не тільки виконаєш, а й перевиконаєш. Не бійся. Давай разом. Державні маєтки незаконно відчужувати приватним особам з метою збагачення будеш?
- Авжеж. Навіщо тоді?
- Добре. Пиши. Власне будівництво на незаконно присвоєній ділянці за державний кошт розпочнеш?
- Угу...
- Добре. Тепер дрібниці. Службове авто у власних цілях, відпочивати не менш ніж два рази на рік на провідних європейських курортах, тягнути на державні посади, використовуючи службове положення всіх своїх родичів і коханок.
- Може, годі, вже?
- Ні. Не годі. Про головне забули. Ти ж горілку любиш.
- Люблю.
- А як зайвого хильнеш, свинячити любиш?
- Ну, ... не без того. Але ...
- Ніяких „але”! Пиши. ... присягаюся перед всіма мешканцями вести конче аморальний спосіб життя. Жерти і пити за народний кошт без всякої міри. Мати утриманку, та ще й користуватися послугами жінок легкої поведінки ...
- Знов, за народний кошт?
- Правильно, Федя! За народний! Ростеш на очах! Дай – но сюди свою писанину. ... А, що ... непогано вийшло. Трішечки грошенят на передвиборчу кампанію і вважай себе депутатом Бутану.
- Звідки ж я гроші візьму?
- От дурний. Так вони ж тобі тепер самі додому принесуть. Авансом.
- Хто?
- Та ж виборці. Ті самі, котрим ти маєтки відчуджуватимеш з метою, хе-хе ... збагачення.
- Ти, ба !
- Отож. Тільки тепер, шановний Федору Михайловичу, ... випий ще, щоб тобі гарно стало, як на перше травня. ... Заслужив. ...
- Ух ... Давай, друже. ... У..к...ге.
- ... А щоб остаточно перемогти конкурентів нам с тобою правильний акцент треба зробити ...
- Який ще акцент? І так все зрозуміло. Тим більше, що кажеш – грошей дадуть ...
- Дадуть, в кого є. А в кого нема, на тих і акцент...
- На яких? ... Нічого не розумію.
- На тих самих пересічних бутанців, у котрих ніяких ні маєтків, ні ділянок ніколи не було і вже напевно ніколи не буде... А для чого тоді вони мають тебе, рідкісну падлюку терпіти, та й ще на свій жебрацький кошт годувати?
- Чому ... це падлюку?
- Блін! У тебе ж програмі написано ... падлюка і є ...Пиши, дурбило! Великими літерами: „Обіцяю під час свого депутатства особисто увійти в кожну хижу, хату, оселю свого виборчого округу і персонально перейнятися усіма проблемами кожного виборця (виборчині), незалежно від віку у статі, і ... і ...
- І ?...
- і ...
- І ?...
- і ... подивитися в його чесні очі!
- Ні! Не згоден! Навіть не проси! Як я наприклад Семеновичу в очі подивлюсь? Він мого батька знав. Вони ж разом на тракторному ... Він такий, шо і в пику поцілить.
- Поцілить? ... І добре! ... Буде тобі чорний пиар заразом! Береш з собою того, ... як його?
- Кого?
- Ну, з нашої газети ...
- Молдавана?
- Ну. От тобі й сенсація! Жорстоке побиття безвинного народного ... як його? Ну, короче, борітеся і поборите ...
- Да, такого жалко ... Ну, і дід старий. Сильно не влучить.
- Добре було, щоб він тебе ще й до столу запросив. Випили. Побазікали. Ти б тоді, після того, як обісрався, сказав би що тебе ще й отруїли.
- Ні. Не запросить. ... Я йому з позатого року три гривні винен
- І шо? ... долгі отдають тількі труси ... Не переймайся! Головне дідові, тільки конче спокійно: „Ви, дєскать, дєдушка, ... політично та економічно не свідомі. ... От того пуркгу мєтьотє і лаєтесь як москаль! ... Звідки, вам, селянину знати, що пенсію вам держава з податків сплачує!” Ну, і як Коперфіллєр який три гривні і ще й проценти викладаєш .... І державну політику далі пояснюєш: „Мовляв, діду, ти знаєш скільки вчора в Мазузу-Іхтинському клюбі пропив-прогуляв? Там, таке ... танцюристок замовляв, ну, і поїв на славу ... ковбаси, там, яєчня ... От з цих податків з ресторану я тобі, старий, пенсію на два місяці заощадив ...”
- Ти геній Стьопо!
- Геній, не геній, а зі мною бути тобі, Федя, народним депутатом. Давай сюди свої каракулі про майбутнього депутата Федіра Михайловича. Занесу дизайнеру. ... Завтра о восьмій, до мене! Побазікали, тепер до справи!
Над Бутаном сідає червоне передвечірнє сонце. До генделику підтягуються люди. Дід з дредами зазбирався додому, бо молодь дістала. Слухає пластинкову музику і не любить бонго. Зате додому діду сьогодні йти весело. З народним депутатом і його помічником та з ідеєю надприроднього паблік-рілейшену, даремно що похитуючись.
Буча, 2009 рік
Ігор Меркулов (Гарік Mercooloff) – арт-дизайнер, художник, письменник. Жив в Бучі в 2005-2006 році.
Віталій Іщенко (В.Французов) – керівник Гуманітарної Місії Ліберленду. Проживає в Бучі.