Попередня частина: http://proza.ru/2020/11/04/59
Чарівний парк і світить місто
вогнями десь удалині,
вмикає ніч ліхтариків намисто,
дзеркалить плесо ліхтарі.
Верба хилилася над плесом
і стрижкою каре трясе,
ставок із колами зітхає,
як кожна крапля упаде.
Мокрі лавочки, доріжки,
малює качка лінії в воді,
а вдалині і близько сяють
вечірні вікна й ліхтарі.
Самотній хтось отут гуляє,
або на лавці посидить,
ніч паркова вогнями сяє,
туманним подихом бринить.
Продовження: http://proza.ru/2021/01/14/2138
25.12.2020-26.12.2020
Світлина опублікована
Русланом Марцінківим:
“Наш парк чарівний
у будь-яку погоду”
Фото: Pyvovar Pavlo