Осінній ліс
шепоче жовтим листям
і враз зелений лист
міняє кольори,
і сипле рясно так
вже золотим намистом,
і відмічає крок,
запрошує іти.
Запрошує іти,
на місці не спинятись,
а це лиш крок і мить,
наступні підійдуть,
на здійснене пора
із миті оглядатись,
але приходить час:
майбутнє не спинить.
Отож, за кроком крок,
шумить журливо листя
і відмічає мить,
і планувать будеш,
у осені є час
із золотим намистом,
життя триває мить
і безупинно йдеш.
27.10.2020-24.12.2020
Світлина автора.