ВИЛА ТРИЗУБІ
(Історія одного "модерування")
Відбував я свого часу совєцьку військову повинність на "пєрєдових рубєжах соціалізьма" - в Берліні, в кадебістському полку. Наразі наша - українська, прикордонна військова частина, під тим самим номером, стереже державний наш кордон від колишніх "братів" по давно околілій совдепії. Так ось. На теренах фейсбука виникла закрита ветеранська група ще того - "берлінського" полку. Запросили і мене туди. Приєднався. Полоскотати нерви ностальгією по юності - заняття богоугодне, чи ж не так? Бавився, - вискакували повідомлення цікаві подеколи.
І ось на днях за "порєбриком" - у "братів", святкували, вочевидь, "дєнь чєкіста". Вигулькнув, мов дурнуватий Пилип із конопель, і у цій ветеранській групі нинішній знак "людєй с чістимі рукамі" з двоголовим їхнім пернатим та ще й з привітанням. Як вам таке?
Я ж гадав, що після недавньої полеміки з модератором групи цієї щодо мого шаленого "антисовкізму", він мене забанив назавжди! Та ж ні! Виявляється, він видалив лише той чат! А гарна ж, до біса, була та полеміка!
Агов, модераторе! Ти вже визначись чітко і зафіксуйся у своїх уподобаннях. Приліпи до лапи тієї двоголової курки колорадську "лєнточку" і викинь вже мене нахер зі своєї групи! І повір, ми обоє отримаємо оргазмоподібне задоволення на нашому сьомому десятку.
І мо' й вип'ємо на радощах від такого полюбовного розлучення, хто що любить. Я, наприклад, - "клуб-колу" та "асторію" почилої в бозі "ГДР". Ось, як на цьому фото, де ми у нашому взводі АРМ відмічаємо рік до нашого дємбеля.
Гарнізон "Румельсбург". Берлін. Літо 1979 року.
Нічого особистого, модераторе, звиняй! Хтось поважає вилупкуватих двоголових пернатих, а хтось - тризубі вила. Це речі світоглядні і аж ніяк несумісні, модераторе! Бувай!
http://proza.ru/2020/11/14/373