Чому так важко забувати ,
Вишпортувати з серця спогади про тебе?
Ну скільки можна ще про тебе згадувати,
Давно минуло все, я звикла вже без тебе...
Твое тепло на ліжку поруч охололо вже,
На ньому спить лише наш спільний кіт калачиком,
Та, часом, руку простягну вві сні... і струмом вдарить
Його тепло по моїх зимних пальчиках ...
І спогади накриють з головою розпачем ,
Сльоза зрадливо по щоці покотиться...
- Ну все, - скажу собі, - не розкисай дитиною,
Будь сильною... Минуле більше не повториться...
Не думай , краще прочитай собі
Якийсь роман банальний... з мелодрамою,
Де всі щасливі там, назло всім перипетіям
І в тебе буде добре все, я не обманюю !
Бо не лише в книжках щасливий хеппі- енд трапляється...
Життя - цікава штука, гарантовано !
Коли чогось найменше сподіваєшся,
Воно, назло всьому, дається Долею !
#моїпараболи