Попередня частина: http://proza.ru/2020/10/29/32
Краса осіння в простоті буденній
звучала наче камертон,
зелене листя пожовтіло,
у кожного листка є власний фон.
Вже на траву зеленолисту
коричневі летять листки,
а світ стає щодень вже іншим,
цвітуть у ньому хризантем квітки.
Краса і смуток різноквіті,
їх засипають стомлені листки,
рожева ніжність і калина,
веде дорога осені в світи.
Загляне сонце через гілля
і на прогулянку веде кота,
краса осіння - в простоті буденній
і в чистоті небес – краса.
Продовження: http://proza.ru/2020/12/21/2049
8.11.2020-13.11.2020
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“Краса осіння в простоті буденній...”