Попередня частина: http://proza.ru/2020/10/25/1548
Його слова брали для пісні,
цитат багато в Твіттері
і роблять це тим більш охоче,
бо вибори відбулись чергові.
Зевес у кліпі так мелькає
та наче зірка заспіває,
багато із ним зйомок мали
та ще дівчата танцювали.
Привіт ось так, усім привіт,
нехай хоч потанцює світ,
але окремо, бо – дистанція,
така у цьому році квінтесенція.
Шоу скінчилося? Країні не час,
спокусі популізму піддалась,
але не нам в них капцями кидать,
бо в дзеркало слід заглядать.
В них запобіжників бувала – тьма,
батьки-засновники робили недарма,
хоч не могли усе передбачати,
та вистачало, щоб триматись.
Зевес залишиться у пісні,
а ще буде у жартах назавжди,
він - далі жити, Олімп стане іншим,
мінявся у деталях він завжди.
Тепер країна хоче рівноваги,
постійності того, що зберегла,
є зміни - демократія триває,
бо нова зміна підійшла.
То ж попрощаємося із Зевесом
і скажемо йому: “Па-па!”
І за хороше: “Дякую!” - говорим,
а що не так, то світ йому суддя.
Продовження: http://proza.ru/2020/11/15/1912
8.11.2020
Світлина із інтернету.