Перевод Петро Домаха. Страница переводчика здесь:
http://proza.ru/avtor/dionisiy
Текст произведения на русском языке здесь:
http://proza.ru/2020/09/24/555
Д.Г
Північ сидить на моєму підвіконні, а потім відлітає до тебе ...
Слова штовхаються біля порога дивних снів ...
Півмісяць у небі схожий на татуажну брову
Ти наллєш собі чаю і по літерах розшифруєш мої настрої.
Я сьогодні намагалася зрозуміти мову вічної зайнятості.
Читала про твою роботу.
Дебіт газу. Підрізання бокових стволів.
Нижній крейдяний шар. Кора вивітрювання ...
Простіше зрозуміти мову якогось племені ...
Я пишу тобі листи, щоб забував про те, що п'єш чай на самоті ...
А в Алмати до сих пір карантин
З'явилося дуже багато людей у білому
Добре, що немає карантину у Сонця
Чи затемнення його карантин?
Дивний час ... ім'я вірусу люди вимовляють частіше імені Бога ...
Ми боїмося, що крига наших душ трісне за одкровеннями ...
Як навесні розкриваються ріки льодоходом ...
Єтипур * живиться талими водами.
Ми п'ємо минуле, що розтануло. Кожен своє ...
В наші життя посилає всесвіт так багато людей ...
Кого-то на хвилинку. Назву вулиці уточнити.
Кого-то на пару годин - попутником.
Кого-то на ціле життя ... ненавидіти або любити ...
Усе годиться. Усе - придане минулих втілень.
У кожному серці є два архіву. Прощення і непрощення ...
Я упевнена в тому, що Самотність потрібно заслужити.
Дурням таких подарунків точно не дістанеться.
Лемент п'яних - прострочений крем для дрібних зморшок неба
Сором'язливі думки про тебе нагадують шепелявий шум дощу ...
Повертайся додому. Холодно ж бо на краю Землі.
Коли ти витираєш мої сльози ...
Я як біженка, якій потрібна друга Батьківщина - чекаю іншого кохання ...
Єтипур * - річка в Росії
5 вересня 2020 р