***
А ти мене ніколи й не кохав :
Ти просто бавився моїми почуттями,
Тобі подобалось, коли ти споглядав,
Як тану під нещирими словами....
Тобі подобалась закоханість в очах,
Що задля тебе - я на все готова,
І лЕстили тобі моя жагА,
І той вогонь, що в тілі відчувала...
І гріло самолюбство й егоїзм,
Моє кохання твої груди розправляло...
Та переситився... і холодно сказав :
- Не треба сліз. Тебе я не кохаю.
Не треба слів. Усе було лиш гра.
Що сталось - те вже сталось і минуло,
Це все фантазії, бо я не обіцяв,
Ти вигадала все, ти все надУмала.
Жорсткий удар і подих мій застиг...
Та перейшло... від мрій протверезіла,
Життя пішло і покотилося вперед
Я через біль пройшла , лишила за плечима.
Пробачила, забула, кинула в пітьму,
Зціпивши зуби через все переступила...
Не оглядаючись пішла в нове життя,
Де я сама без тебе залишилась.
Любити вже не зможу - не біда,
Живуть же люди якось без кохання!
Коли є дружба і повага в почуттях
І вдячність за тепло. І розуміння.