У світі ми
лише одні,
Як зорі всесвіту
примхливі,
Як пелюстки весни
п'янкі
У келиху життя,
звабливі...
Хто вип'є цю
отруту двох,
Забуде радість
світу, щастя...
Летять зірки
у прірву знов,
Не помічаючи
ненастя.
Вони живуть
сьогодні раз,
Хворіють кожним
лихоманять,
Минають дні,
їм не до нас,
Є світ,де
іншого не знають.