***
А за вікном гроза змиває літо,
І вітер стогне... Вересень журливу
Заводить пісню,
А на дротах рядочком вмостились круки,
Сумна верба гілки заламує з розпуки,
Беззвучно плаче і листки сльозами летять додолу
Так, наче все минуло... і не вернеться знову
Калину хилить до землі важке намисто,
Як ностальгія за теплом і за дитинством...
Годинник на стіні тік-тікає, рахує вічність,
Все повернеться на круги свої,
Життя - циклічність....
#моїпараболи