Ніколи не страждав на упередження щодо віку. Коли був малим охоче розпитував літніх людей про їх минуле і складав свою версію історії рідного краю. Коли став дорослим, завжди з повагою ставився до дітей та підлітків і ніколи не вважав їх людськими напівфабрикатами.
А нині, долучившись до соціальних медіа, мало не щодня подибую ці упередження. Особливо це стосується молоді. Друзі, проблема Фокіна і Кравчука не в їх солідному віці. Вони завжди були покидьками. Їх вік не зробив їх маразматиками. Вони просто покидьки. Моїй мамі 80 років, татові 84. Вони притомно мислять. Мама багато читає і розбирається в соціальних процесах нашої країни не гірше, ніж та меншість тридцятилітніх, які хоч якось здатні на раціональне осмислення того. що відбувається в світі та Україні.
І на завершення... Краще би єйджисти попитали скільки років було Рейганові, коли він став Президентом США або скільки зрілих письменників дебютували зі своїми геніальними творами. Скільки років було Тіціанові, Леонардо да Вінчі, Мікельанджело, коли вони створювали свої останні шедеври.
Покоління юних ейджистів, які прагнуть жити в теплій ванні, не здатне вийти за межі своїх обмежень. Пам'ятаймо про це