Один корабель спіткала страшенна буря і його розбило вщент на підводних скелях. З усього екіпажу врятувалось лише троє найсильніших чоловіків, які лише чудом дісталися берега. Це був безлюдний острів. Коли згодом на берег викинуло шматок карти, один із них найосвічений, зрозумів, що цей острів взагалі ще не відомий людям і швидше за все вони тут зустрінуть свою смерть. Коли пройшло трохи часу і всі троє усвідомили своє положення, то вони не впали у відчай, а вирішили, що кожен залишить після себе слід, для тих людей які колись все ж таки знайдуть і відкриють цей острів...
Перший почав збирати величезне каміння і з нього будувати на березі високу вежу. Коли він закінчив будівництво, то на найбільшому камені вигравіював своє ім'я. Другий, на пологому березі почав рити канал у формі букв, які разом утворювали його ім'я, а потім запустив у канал струмок, що протікав поруч. Третій пішов у глиб острова і почав розчищати велику ділянку землі. Коли джунглі перетворились у поле, почав засаджувати його молодими фруктовими деревами, різних видів і сортів. Так минуло кілька десятків років...
Одного дня, на острів зненацька налетіло страшенне цунамі, яке забрало життя усіх трьох чоловіків. Стихія не залишила жодного сліду від високої вежі і від рукотворного каналу, а фруктовий сад як і раніше, буяв зеленню і плодоносив.
Згодом, острів дійсно відкрили нові мореплавці і перші люди які захотіли жити на острові, побудували свої оселі біля фруктового саду. З тих пір минуло багато часу, а люди доглядали сад і розказували один одному, що цей слід залишила людина, яка була тут перше нас усіх. І хоч вони не знали ім'я цієї людини, вони самі вигадали їй ім'я і так назвали острів...
© ; Ян Ждан / 18.07.2020