Коли озираєшся на пройдений шлях, вільно, а чи то невільно: стаєш істориком. А, не будучи фахівцем, професіоналом, маєш бути свідомим того, що, як і в будь-якій іншій науці, ти повинен нести абсолютну відповідальність за кожне сформульоване тобою положення, зроблений висновок, висловлену думку. Власне, за кожне слово. Тим більш в такій делікатній царині життя духу людського, як історія. Де так легко можна впасти, можна «звалитись» (як свідчить практика особливо останніх десятиліть) у режим «хвали», або ж в режим «хули». Себто – в режим такого історичного міфотворення, в режим такого «історичного» сервілізму, – коли, з огляду чи то на політичну, чи то ще на якусь подібного роду та ґатунку доцільність, припускаються такої «наукової роботи», результатом чого є таке «історичне» непотребство (а рукописи ж «не горять»), – що моторошно на душі стає. До слова, така «якість» духовної діяльності можлива не лише в царині історії. Немає в ній нині, на жаль, дефіциту і в сферах життя духу філософського, економічного, політологічного, соціологічного і т.д.
У своїх міркуваннях, що вони викладені нижче, я намагався звести у фокусі, у контрапункті, в єдиній точці три теми, три мелодії, три сюжети. Філософію. Історію. Факультет соціології КПІ. Чи вдалося мені це і що з того намагання вийшло – робити висновки читачам.
Хто з нас (з вас, з них) не переймався, не переймається і не буде перейматись питанням: що відбувається? Зі мною. З вами. З ними. З країною. Зі світом...
Переймаються всі. Однак, на жаль, зовсім небагато людей здогадується, а тим більше – знає, що на це питання не відповісти (звісно, не на рівні: «я так гадаю», «я так бачу», «мені так видається» тощо) істинно, якщо не знати: а) що з нами відбувалось; б) що з нами має відбутись. Адже адекватне, істинне, наукове, на рівні сутності (а не міфу, видимості, гадки, неправди, брехні і т.ін.) осягнення сучасного є ні що інше, як здійснювана діалектична суперечність, відношення протилежностей однієї сутності. Сучасність – це єдність минулого і майбутнього. Їх відношення. А: «в сутності все – відносне» (Г.В.Ф. Гегель). Себто: бажаєш знати на рівні сутності? Знати істинно? Знати «по науці»? Вчись мислити ДІАЛЕКТИЧНО. Не обмежуйсь рівнем «здоровоглуздя», а чи то мислення «чорно-білого» – розсудковості, але формуй, розвивай, освічуй, піднімай свій інтелект до рівня РОЗУМУ. Мислення опосередкованими, взаємопроникаючими протилежностями. Мислення як здійснюваної (такої, що виникає, розгортається та вирішується) суперечності. Повторюю: вчись мислити діалектично. Лише при цій одній- єдиній умові твоя свідомість буде духовним аналогом реальності та дійсності. В їх одиничності. В їх загальності. У – всезагальності їх буття...
Що дає нам знання майбутнього? Лише наука. Лише вона здатна «бачити те, що закрито часом і простором», оскільки одна із прекрасних властивостей науки – антиципація. Спромога до випереджаючого відображення. До прогнозу, форсайту, передбачення etc.
Що дає нам знання минулого? Лише наукова історія. Вірна історія. Правдива історія. Адекватна історія.
Я раніше і сам щиро вважав, що історія це, – виключно, – адекватно зареєстрована та задокументована, теоретично та емпірично осягнута минувшина. Ну, приміром, як міліцейський протокол з місця події (пригоди, злочину).
Минувшина. Але: адекватно зафіксована. Якою б вона не була. Без прикрас і без погуди. Свідомих. І лише при цій умові можливо відповідати на питання: що є сучасність?
Щоправда, з часом я змінив свою точку зору на історію. І у Фукідіда, і у Геродота, і у бл. Августіна ми подибуємо думки, що історія – то є лад життя, шо він пульсує у вимірах «вічність – час», що це спосіб буття людини (людей, людства), який утримує в собі і параметри часу (минущості), і параметри вічності. Ну, це вже зовсім інша справа. В такому режимі можна спробувати і про факультет соціології розказати. Пригадуючи наше минуле, зазираючи у наше майбутнє, себто – намагаючись осягти нас нинішніх, теперішніх, сьогоднішніх.
Як відомо, день створення нашого факультету – 12 червня 1996 року. Тоді рішенням Вченої Ради НТУУ «КПІ» було створено три нові факультети: фізико-математичний; фізичної культури та спорту; соціології. Себто, можна вважати, що 12 червня 2008 р. нам «стукне» 12 років. Так то воно так, та не зовсім.
Щоб дитину народити, необхідно, щоб відбулось зачаття; далі, її необхідно виносити і лише потому – щасливий момент народження...
Так от, 12 червня 1996 р. ми лише народились. А зачаття, замисел подібного факультету відбулось принаймні на рік-півтора раніш. Десь наприкінці 1994 – на початку 1995 р.р.
Відразу зазначу, що автором ідеї, замислу, якщо хочете – мрії створити подібний факультет був наш нинішній ректор (в 1994 р. він був водночас і ректором університету і міністром освіти та науки України), академік НАН України, доктор технічних наук, професор Згуровський Михайло Захарович.
Це був, повторюю, його замисел, була його ідея.
Пригадую, при нашій першій зустрічі з цього приводу, Михайло Захарович в органічно притаманній йому лагідній, людяній манері та стилі сказав приблизно наступне: «Борисе Володимировичу, пора на основі наших традиційних «гуманітарних» кафедр створювати новий структурний підрозділ – факультет. Треба думати, як він буде називатись, яких фахівців готувати, яку структуру тощо матиме...».
Треба сказати, що моя відповідь була настільки ж негайною, наскільки й категоричною: «Ні».
Чому? Спробую відповісти. Це, повторюю, був 1994-й рік. Я в той час, як і нині (ще з 1987-го року) очолював кафедру філософії. Кафедру загально університетську. Кафедру з давніми і хорошими традиціями, міцним, висококваліфікованім кадровим складом, згуртованим колективом. Колективом, що він разом зі всією країною переживав (а від того, що філософія наукова дозволяє бачити те, що закрито часом і назад, і вперед – то переживав значно гостріше і болісніше за всіх інших) все те, що відбувалось тоді у світі, країні, освіті, університеті, на кафедрі. Адже: «мудрість примножує скорботи світу»: А філософія – то є любомудріє...
Так от, 1994 рік – це рік шаленого роздраю. (Коли кажуть: «країна розпалась» – не неправильно. Коли кажуть «країну розвалили» – це вже ближче до істини, але все ще евфемізм. Розвалили, розвалюють – значить розікрали, розграбували, розбестили... Розкрадають, розграбовують, розбещують. Ось це вже зовсім близько до істини). Так от. 1994 рік був чи не апогейним у цьому процесі «розпаду». Політичного, економічного, наукового, морального, духовного еtс.
І оскільки саме царина освіти, царина КПІ, – завдячуючи і тому, що їх очолював М.З. Згуровський, – були тими рідкісними на той час оазами, куди не було допущено духу та практик деструкції, понищення, грабунку, знічевлення (включно – і на кафедрі філософії); а з іншого боку – практично припинене всіляке державне фінансування, окрім стипендій та заробітної платні (щоправда, те, що тоді називалось стипендією та заробітною платою і що виплачували двічі-тричі на пів-року дозволяло хіба що виживати, але не жити – все це змушувало мене до висновку: не варто затівати в цих умовах ще й фундаментальну структурну реорганізацію – створення нового факультету. Бо, як казала моя матуся, «і той лад, що є, погасне»).
Іншими словами: як можна – без жодного цвяха (вже не кажучи – комп’ютера), без жодної банки фарби а чи то оліфи, без відповідної методичної навчальної, кадрової, матеріальної тощо бази, без досвіду і т.п. – розпочинати?!
І, мабуть, якби Михайло Захарович наполягав, переконував – я б відмовивсь категорично.
А він лагідно завважив: «Борисе Володимировичу, йдіть, і думайте. Через рік зустрінемось і ще раз обговоримо цю ідею».
Звісно, що і на протязі 1995-го року ми зустрічались, уточняли якісь деталі, була створена, – як завжди у таких випадках робиться, – комісія з досвідчених людей: деканів, працівників ректорату, яка вивчала всі аспекти даного питання і готувала свої пропозиції (нагадаю, що велась підготовка до створення відразу трьох нових факультетів).
І от, десь навесні 1996 року ми зустрілись знову. І я сказав – «згоден». Чому?
З багатьох причин.
По-перше, я зрозумів стратегічний замисел ректора. Він хотів створити УНІВЕРСИТЕТ. Так, саме університет. Підкреслюю, не просто змінити вивіску. Зняти «інститут». Почепити «університет». Як - раз тоді йшла повальна кампанія по таких перейменуваннях та метаморфозах: технікуми ставали ВНЗами (інститутами), інститути – академіями, зачухані (перепрошую) обласні педінститути – університетами. Водночас: поява незчисленних т.з. комерційних ВНЗ, їх філій та відділень.
Так от, створити університет, – і не «з листа», не з нуля: це, як – раз, було б легше, – а саме на базі ВНЗ, знаного у світі, одного з кращих в СРСР і, безумовно – найкращого в Україні технічного, – політехнічного, – інституту. КПІ. Адже КПІ – це більш, аніж просто абревіатура. Це – ім’я. Ім’я власне. Ну, як «Сорбонна». «КДУ». «МВТУ»...
Вуз з віковою традицією. Через 2 роки нам виповнювалось 100 років. І це була подія не суто внутрівузівська, а чи то лише – українська. Світова. Ми до неї готувались.
Це мало відбутись у 1998 році.
Ще раз підкреслюю, в ті часи зусиллями багатотисячного колективу студентів, аспірантів, викладачів, співробітників, керівництва – КПІ був потужним, – у всіх відношеннях, – осередком, кузнею кадрів, науки, освіти, культури. Духовності справжньої. Інтелігентності справжньої. Це був – «намолений» ВНЗ.
...Легко нагодувати голодного. Важко – ситого. Легко зігріти голого на морозі: на нього що не накинеш – буде радий. Ти спробуй одягти вдягненого (хто не був свідком сцени, коли дівчина чи жінка стоїть перед відчиненою шафою, де сотні суконь і страждає ... від проблеми: «що одягти?»).
І це – правильно. Бо де є вибір – там є свобода. А свобода – то єдино достойний спосіб буття. Людини. Людей. Людства.
...Якби КПІ не був потужним та могутнім – його було б дуже легко «перетворювати в університет», або в що завгодно інше. В режимі імітації.
В режимі чергової «кампанії». Тут головне: вчасно «прокукарікати». А там – хоч сонце не вставай. Є такі імітатори і їх, на жаль, не мало. У всіх царинах нашого буття. Так все життя і «кукарікають». Їм – аби «зверху директиву спустили»...
На щастя, в нашій, КПІшній сім’ї цей вид діячів – не водиться. Якщо й був – давно вимер. І, що показово – ніхто не встиг їх у «Червону книгу» занести...
У КПІ не імітують життя. Тут – живуть. І причому – не інстинктивно чи з огляду на «так треба», або ж «я так гадаю», і, що принципово – на «політичну доцільність», а виключно базуючись на засадах НАУКОВОГО осягнення будь-якого питання, проблеми, теми, сюжету. Замислу, проекту, плану. Життєвої ситуації.
Так от, замисел постановки справжнього політехнічного університету, це, окрім іншого – і необхідність гармонійного збалансування в його складі суто «гуманітарної» складової. Факультетів відповідного спрямування.
Варто зазначити, що певний досвід такої роботи в нашому університеті вже був. На той час (1996 р.) вже цілком «став на крило» і розпочав свій політ факультет менеджменту і маркетингу (створював його «з нуля» разом з однодумцями глибокошановний Віктор Дмитрович Нємцов, мій старший колега і товариш, який потому щедро ділився своїм досвідом і з нашим факультетом. У 1995 році (на рік раніше від нас) були створені факультети лінгвістики та права. Особливо відзначу (так склалось) роль декана факультету лінгвістики (ФЛ) Юрія Івановича Височинського у поставанні нашого факультету і мене – як його декана, зокрема. Адже найважчий у такому ділі – перший рік. Далі вже легше. І досвід певний з'являється, і колектив поступово починає формуватись.
Так от, Юрій Іванович, у якого вже був за плечима цей найскладніший рік, а в мене – лише перед носом, щедро ділився зі мною набутим досвідом. І позитивним, і, що особливо цінно – негативним. Якого мені і нашому постаючому факультету вдалось в значній мірі уникнути. А ще, я просто вдячний долі, що вона, у віці, коли друзів уже, як правило, не набувають, а втрачають, – вік, що поробиш, – вона подарувала мені не просто знайомство з мудрою людиною, чудовим адміністратором, прекрасним менеджером, всебічно розвиненою особистістю, але й надійного друга. А, оскільки аплодисментів однією рукою не буває, то маю надію, що і я для Юрія Івановича більш, аніж просто колега...
До речі, лише зараз можна оцінити у повній мірі передбачливість нашого ректора і в такому, здавалося б, другорядному питанні, як суто фінансове!
Знаючи, що, з одного боку, фінансовий стан університету (адже це – похідна від фінансового стану держави) у найближчій перспективі буде лише ускладнюватись (власне: погіршуватись); а з іншого боку, приймаючи до уваги підвищений потяг молоді до професій правничого, лінгвістичного, економічного, управлінського, соціологічного тощо спрямування, можна було передбачити, що на новостворені факультети відносно «густо» піде студент – контрактник. Себто – понесе свої гроші. І тим самим – дозволить університету пережити матеріальну скруту, не збанкрутувати, не «піти на дно». У такий непростий час.
Другим моментом, що прийшовсь мені до душі, був той, що пов’язаний з загальною, – якісною та докорінною, – перебудовою системи управління в нашому у університеті. Звісно, що ідеологом і натхненником цих змін також був Михайло Захарович. Йдеться про рішучу децентралізацію системи управління. Про дійсно демократичний (тобто не лише декларований, але – ДІЙСНИЙ) стиль управління в університеті. Прошу звернути увагу: «в університеті», а не «університетом». Бо: в грамотному управлінні геть-чисто відсутній орудний відмінник… Іншими словами, НТУУ «КПІ» являє собою справжню, бездоганну, недеформовану діалектичну суперечність: єдність багатоманітного.
Універсальність унікального. І: унікальність універсального.
...Кожен факультет (інститут) – то є самостійна, автономна одиниця. Зі своєю матеріальною базою, фінансами, науковою, методичною, організаційною, кадровою тощо політикою, що вона зумовлюється специфікою саме даного підрозділу. З правом шукати, пробувати, творити. І не просто з правом, але з необхідністю бути у постійному пошуці, оновленні, креативі. Це – достойний людини загалом і будь-якого фахівця ближчим чином стиль життя і праці. Це – довіра. І тому – висока відповідальність.
...Скажу по собі. Якби Михайло Захарович (або будь - хто з проректорів, начальників інших загально-університетських підрозділів) наказував, я б, мабуть виконував. А може – й ні. Коли пропонує – я виконаю завжди. Коли висловлює прохання: мене зупинить лише куля...
Оскільки на нашому факультеті готують фахових управлінців, – адміністративних менеджерів та соціальних працівників – то я дозволю собі один «ліричний відступ».
Коли (це було досить давно, ще коли пошту возили кіньми) застигала ямщика у степу заметіль та завірюха, хурделиця та мороз, то молодий, не досвідчений «водій» починав нервувати, смикав віжки, віддавав коням багато і різних команд, «стимулював» їх батогом нещадно... За тиждень у степу, під заметом люди знаходили і ямщика, і коней. Замерзлих.
Досвідчений, розважливий візник, коли так раптом і сильно псувалась погода, натягав на себе всю одіж, яка була, закопувався у солому на возі і ... абсолютно попускав віжки. Себто – важелі управління кіньми.
І – засинав.
...Під ранок підвода стояла у дворі у господаря. Якою вже там навігацією користувались коні, сказати важко, може, наука колись докумекає. Мораль же така: бувають життєві, включно і управлінські, ситуації, коли тварини ... розумніші за людей.
Ми (країна, світ, галузь, вуз, кафедра) зараз проходимо у своєму розвитку таку фазу активної «непогоди», такого безумства, такого свідомого приниження науки, культури, що аби вижити – варто і необхідно довіряти всім. Людям. Народу. Покладатись на них. Вони – не збрешуть. Вони – вивезуть. Вони – врятують. А ще ж якщо навчимось згадувати про «простий народ» не лише як припече, а щодень і завжди – ціни нам всім не буде...
Ще один аргумент переконливий, аби розпочати роботу по створенню факультету, для мене був: той набір спеціальностей, що їх запропонував обрати для початку Михайло Захарович.
«Адміністративний менеджмент» і «Соціальна робота». На перший погляд – нічого особливого. Але – лише на перший. Справа в тім, що фахівців такого профілю в Україні (як і раніш – в СРСР)... не готували. Прецедентів – не було. А відтак – ні науки, ні практики, ні досвіду...
Ну, зрозуміло, що щось, десь, колись, трохи, під іншими назвами – було. Але саме у такому вигляді – нуль. А це ж цікаво: «з нуля». Кураж з’являється...
Зауважу, що в СРСР «соціальних працівників» не готували зовсім не тому, що країна була недолугою, або ж що «то була тоталітарна система», або ж «колоніальна система», «совіцька імперія» і т.п. «перли», що їх видавали і продовжують видавати «на гора» прозахідні біснуваті та навіжені «грантогризи», котрі були згодовані та вгодовані на соросівські та їм подібні гранти і через котрих нам рано чи пізно треба буде рішуче переступити, аби не опинитись у кам'яному віці, або, що значно вірогідніше – стати колонією.
Ні, в СРСР, що органічно випливало з його суті та природи, сформувалась та функціонувала патерналістська модель соціальної роботи та соціальної підтримки (з фінансуванням головно з державного бюджету та фондів соціального споживання). І цей досвід необхідно осмислювати, доходити обгрунтуваних висновків, поліпшувати тощо, а не ламати з хрустом через коліно за чужими рекомендаціями та вимогами, за програмами зовнішнього управління.
...Словом, нині можна констатувати очевидне:
- нині соціальний працівник – це своєрідна «швидка соціальна допомога»;
- чим більша потреба у соціальних працівниках, у соціальній допомозі, тим очевидніша залежність: не держава для людини, людей, суспільства, а: людина, люди, суспільство – для держави. І що є найгіршим – не своєї;
- «соціального захисту» не буває без «соціального нападу», від напасті соціальної. Бо: не можна аплодувати однією рукою. Діалектика. Ну, а якщо з діалектикою не дружиш, то, може – хоча б футбольний вболівальник? А там же: немає стоппера без форварда. Захисника – без нападаючого. Відтак, глибинні, сутнісні виміри феномену соціальної роботи криються в самій сутності суспільного устрою життя. Саме там формуються субстанційні засади для балансу або ж – дисбалансу кривди і правди, справедливості і несправедливості, свободи і несвободи, добробуту і злиднів, добра і зла, комфорту і дискомфорту (душі, духу, тіла), щастя і нещастя, гуманізму і антигуманізму;
- на жаль, безробіття ближчим часом фахівцям цієї спеціальності («соціальна робота»), включно і випускникам ФС НТУУ «КПІ» не загрожує. Бо таке вже воно, сьогоднішнє життя. «Життя».
З іншого боку, було б несправедливим і вкрай невірним редукувати (зводити) роль та призначення соціального працівника виключно до функції нейтралізації та мінімізації тих, що вони в більшості своїй соціально зумовлені (а не вроджені, а чи то генетично детерміновані) негараздів, злиднів, нестатків, небезпек – словом, нещасть, що вони нині так «щедро» зрушені на величезну (подавляючу) більшість наших співвітчизників. Бо допоки не життя, а: виживання, існування, скніння – треба виживать. Треба боротись за виживання. А виживемо – будемо жити. Неодмінно.
...І пожежнику, і лікарю, і слідчому, і прокурору, і судді (хорошим, кваліфікованим, небайдужим, творчим) треба платити та заохочувати їх всіляко тим більш, чим менш у них є... роботи. В цьому ж ряду – і соціальний працівник. Бо: потрібна профілактика, моніторинг, прогноз, передбачення та упередження всіх негараздів, конфліктних ситуацій, девіантної поведінки, антисоціальних проявів (це, повторюю, – при умові, що держава для людей, людини і суспільства, а не навпаки). Потрібна колосальна, науково-бездоганна діяльність по недопущенню та запобіганню, принаймні – по мінімізації їх.
Одначе зазначу один абсолютно принциповий момент. А саме.
Усунення відносин, інститутів, умов та причин, що вони призводять (детермінують) до появи та стійкого відтворення «соціальних форвардів», – власне соціальний захист – це лише перша, але й найпростіша функція, – місія, – соціальної роботи. Перший крок її поступальної еволюції.
Крок другий – трансформація соціальної роботи – у соціальну діяльність. З появою та наростанням в ній того, що фіксується предикатом «творча», себто пошук та залучення до активної суспільної роботи активної, самодіяльної частини суспільства.
І, насамкінець: трансформація соціальної діяльності – у соціальну творчість. Це стан (положення), коли кожен, багато і всі члени соціуму є свідомими суб’єктами історичної дії. Взаємодії історичних суб’єктів. Носіями соціальної активності (але не буржуазного активізму). Є носіями соціальної суб’єктності.
Таким, в ідеалі, повинен бути соціальний працівник: суспільство - та людино-знавець. Педагог, лікар, психолог, юрист, філософ, економіст, соціолог – в одній особі. Особистість. Творець. Ну, а заробітна платня у працівника соціального, як, власне, і у будь-якого нормального працівника у нормальному суспільстві, у нормальних державі та країні, має бути (і обов'язково – буде) такою, щоб на роботі людина не переймалась нічим, не думала ні про що, окрім роботи... Так буде. Неодмінно буде.
З цього виходимо і ми всі: колектив НТУУ «КПІ», ближчим чином –факультету соціології, безпосередньо: – кафедри політології, соціології та соціальної роботи, здійснюючи підготовку фахівців зі спеціальності «соціальна робота».
Ще цікавіша ситуація – зі спеціальністю «Адміністративний менеджмент». Менеджмент – це управління. Тут все зрозуміло. Ситуація управління складається завжди і скрізь, де збирається принаймні двоє... Це – суто суспільне відношення. Відразу ж ситуація: лідер, аутсайдер. Формальний, неформальний. Структура управління. Інститути управління. Ієрархічне управління. Мережеві системи управління.. За об’єктом: в виробничій сфері, в військовій, в духовній, в культурній тощо. Але все-таки найбільш масовий корпус управлінців – т.з. чиновників, це корпус адміністративних управлінців. Менеджерів. Себто – в сфері державного, політичного управління. Там, де компетентність і відповідальність повинна бути особливо високою, повинна бути універсальною. Адже там – все: і лазні, і оборона, і наука, і освіта. І всім цим – потрібно керувати. Правильніш: у всьому цьому потрібно здійснювати управління. Відповідально. Компетентно. Кваліфіковано. А де і хто на це вчився?
Ви не повірите: ще зовсім донедавна... ніде і ніхто. Ну, освіта у всіх керівників (або майже у всіх) звісно, що була. І у переважної більшості – вища. У декого – і ступені наукові вкупі зі вченими званнями. Ну, і що в тих дипломах було написано? «Агроном», «юрист», «металург», «радіоінженер», «математик», «юрист», «гідромеханік», «терапевт», «журналіст»... Ну і т.д.
А робота: управлінець. Менеджер. Керівник. Начальник. Часто: немалий начальник. А суть?
Маргінал. Те, чому навчали (навіть у такій «фірмі», як КПІ) – забув. Те, чим займатись на теренах адміністративного управління, чим керувати належало: «не вивчав, не вмію, але готовий...».
То чи треба казати, що відкриття спеціальності АМ на нашому факультеті – то було в 1996 році і сміливо, і передбачливо вельми. Це – якщо відноситись до цього дійсно «по-державному». А якщо – по факту, то: серед злегка відомих політиків – письменник; серед злегка відомих письменників (поетів) – політик. А по факту – «квіточка в ополоночці». Імітатор. Симулякр. Об’єктивована видимість. Придивіться уважно до контингенту «державців», що вони, періодично змінюючись, густо обсіли (і засиділи) оте гілляччя. Ну, в сенсі: «гілки влади»…
...Отож, готуємо ексклюзивних фахівців. Професійних управлінців.
Оскільки стаття ця все - таки історична, я дозволю собі включити в неї майже в повному обсязі текст «Звіту декана» перед трудовим колективом 4 березня 2008р. Гадаю, це цікавий матеріал: від створення ФС і до дня нинішнього. В цифрах і фактах. А ще цікавішим він буде для читача, коли спливуть роки і роки...
До структури факультету станом на 1.03.08р. входять:
кафедра філософії;
кафедра політології, соціології та соціальної роботи;
кафедра історії;
кафедра психології і педагогіки;
науково-дослідницький центр прикладної соціології «Соціо+»; науково-дослідницька лабораторія з соціальної роботи;
естетичний центр;
4 методичних кабінети.
центр технічної естетики та дизайну.
Навчальну роботу на факультеті забезпечує 138 чол. професорсько-викладацького складу, серед яких:
докторів наук і професорів - 12;
кандидатів наук і доцентів - 61;
ст. викладачів - 36 викладачів - 29.
Загальна кількість студентів факультету соціології на 2007 р. складає 940 чол. Конкурсна ситуація на денному відділенні за поданими заявами складає 2,94 чол.; реальний конкурс – 5,29 чоловіка на місце (226 поданих заяв, 77 абітурієнтів зараховано на денну форму навчання за держбюджетом, 8 абітурієнтів було зараховано на заочну форму навчання за держбюджетом; 47 студентів на денну форму навчання за контрактом і 32 студентів на навчання за формою без відриву від виробництва (заочна) на підставі договору). Всього на факультет за наказами приймальної комісії було зараховано 164 студенти. Прохідний бал склав 75 балів по 120-бальній системі.
У 2007 році навчальну, виробничу та переддипломну практику проходили 317 студентів. Об’єктами практики є районні і міські соціальні служби для молоді (в тому числі і ті, що знаходяться за межами міста Києва), Київська міська державна адміністрація, науково-дослідницький центр прикладної соціології ФС НТУУ «КПІ» Соціо+, районні та міські райдержадміністрації, районні та міські виконкоми (в тому числі і ті, що знаходяться за межами міста Києва). Близько 30 % студентів проходять практику за індивідуальними договорами. За місцем практики залишився працювати практично кожен 3-й студент.
У формуванні контингенту студентів суттєву роль відіграє діяльність філії інституту довузівської підготовки (ІДП). Факультет активно проводить профорієнтаційну роботу у місті Києві та області. На факультеті діють підготовчі курси у межах ІДП, на яких провідні викладачі факультету працюють з потенційними абітурієнтами. У 2007 р. на підготовче відділення, було зараховано 110 чоловік. Досвід свідчить, що 80 % з них – це, – гарантовано, – майбутні студенти факультету.
У методичному забезпеченні навчального процесу значна роль належить учбово-методичним кабінетам. У їх фондах налічується більш ніж 10000 найменувань підручників, методичних посібників, монографій, збірників та журналів за різною тематикою та галузями знань (філософія, психологія, менеджмент, економіка, соціологія, ГІР, культурологія, релігієзнавство, право тощо). Книжкові фонди придбані факультетом за власні гроші, триває їх постійне поповнення.
На факультеті проводиться робота з використанням сучасних освітніх технологій. Викладачі факультету активно впроваджують технічні засоби навчання, існує сучасна матеріально-технічна база: проектори, відеомагнітофони, комп’ютери, ксерокси, принтери, сканери. За звітний період факультет придбав для власних потреб потужний ризограф, мультимедійний комплекс тощо.
До здобутків факультету, безперечно слід віднести розробку та впровадження інноваційних методів навчання, серед яких такі, як рольові та ділові ігри, заняття школи лідерства, сучасні методи контролю знань студентів (тестування на комп’ютері) тощо.
Кваліфікація та науково-педагогічний стаж викладачів (майже 50% працюють на кафедрах 10 років і більше), дає змогу забезпечувати учбовий процес на необхідному методологічному, теоретичному та методичному рівні. Педагогічне навантаження складає в середньому 900 годин на кожного викладача (без врахування контрактних студентів). Педагогічне навантаження виконується викладачами у повному обсязі. Науково-педагогічна спеціальність (кваліфікація) усіх викладачів відповідає дисциплінам, які вони викладають. Викладачами факультету забезпечується викладання всіх дисциплін, які передбачені навчальними планами. Усі курси забезпечені робочими та навчальними програмами за встановленими зразками.
У зв’язку з тим, що у 2002 році на факультеті здійснено перший випуск, професорсько-викладацький склад зазнав відчутних змін. Залучення до викладацької діяльності аспірантів із числа випускників факультету призвело до збільшення питомої ваги молодих (до 35 років) викладачів. Середній вік професорсько-викладацького складу факультету на кінець 2007 року становив 47 років.
У напрямку підвищення кваліфікації і професійного рівня викладачі факультету беруть участь у роботі методологічних і методичних семінарів, науково-практичних та методичних конференціях, які проводяться на міжнародному, республіканському та університетському рівнях.
Незважаючи на те, що система підвищення кваліфікації (регулярна – раз у п’ять років) зруйнована, викладачі намагаються проходити стажування у провідних університетах та наукових центрах України.
Контингент студентів денної форми навчання 630 (143 – спеціальність «соціальна робота», 487 – «адміністративний менеджмент»), та 310 студентів-заочників (83 спеціальність «соціальна робота», 227 – «адміністративний менеджмент»). На бюджеті навчається – 569 чол., за контрактом – 371 чол.
Згідно з ОПП та навчальним планом державний іспит на ступінь бакалавра соціології успішно склали 193 студенти, що становить 100%.
Дипломну роботу на здобуття кваліфікації спеціаліста захистили 50 студентів. Дипломну роботу на здобуття ступеня магістра адміністративного менеджменту захистили 115 студентів, 22 студенти факультету отримали дипломи з відзнакою.
Всього відраховано з денної форми навчання у 2007 році 65 студентів та з заочної форми навчання – 37, з них:
академічна неуспішність – 40
не подав дипломний проект до захисту – 9
не приступив до навчання після академічної відпустки – 2
за невиконання навчального процесу – 5
за власним бажанням – 9
На факультеті існує інститут кураторства. Куратори (як і всі викладачі - предметники), прагнуть прищепити студентам інтерес до сучасного суспільно-політичного життя країни, є наставниками і порадниками у всіх питаннях життя факультетської молоді. Ці зусилля знаходять вдячний відгук у поглядах та поведінці більшої частини студентів.
Керівництво факультету приділяє увагу залученню студентів до участі у громадському житті факультету та діяльності органів студентського самоврядування. Одним з таких органів є старостат, який об’єднує старост усіх академічних груп та курсів. Старостат є колегіальним оперативним органом, який забезпечує зміцнення навчальної дисципліни, сприяє оптимальний організації різноманітних заходів, підтриманню порядку та ін.
Керівним органом студентського самоврядування є студентська Рада факультету, яка складається з декількох комісій: житлово-побутової, науково-технічної ради студентів та аспірантів, спортивної комісії, комісії засобів масової інформації, культурно-масової комісії, комісії міжнародних зв’язків, комісії соціологічного моніторингу.
Іногородні студенти і аспіранти забезпечені місцями у гуртожитку №19, відповідно до рейтингу правил поселення. Умови їх проживання можна вважати нормальними.
Викладачами факультету забезпечується контроль за станом справ у гуртожитку, ведеться виховна робота зі студентами (бесіди, заходи з профілактики паління та вживання алкоголю у гуртожитку, чергування кураторів в період національних свят та під час сесії тощо).
Слід зазначити, що досить успішно працює створена на факультеті лабораторія з соціальної роботи. Пріоритетним напрямком роботи лабораторії була визначена робота з дітьми, які мають онкологічні захворювати та дітьми, що знаходяться в притулку. Організаторами роботи лабораторії виступили працівники факультету та ініціативна група студентів. Здійснюється вона у співробітництві із «Організацією самаритян» в Україні. Така робота має велике виховне значення серед студентів і проводиться викладачами за різними напрямками з використання різноманітних форм і методів. Безпосереднім позитивним ефектом виховної роботи можна вважати те, що студенти виявляють виважене розуміння тих гострих проблем, з приводу яких точаться дискусії в українському суспільстві.
8 лютого 2006 року на факультеті була відкрита спеціалізована вчена рада К26.002.21 з правом прийняття до розгляду та проведення захистів дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії; 09.00.10 – філософія освіти (№56 від 8.02.2006 ВАК України). До складу ради входять 9 професорів та доцентів факультету та п’ять докторів наук з інших ВНЗ м. Києва. В зв'язку з відкриттям спеціалізованої вченої ради у робочі навчальні плани факультету соціології був введений повній навчальній курс «Філософія освіти».
На сьогодні в аспірантурі при кафедрах навчається: Політології, соціології та соціальної роботи – 11 чол.
Філософії – 14 чол.
Історії – 1 чол.
Психології і педагогіки – 2 чол.
При факультеті соціології працює теоретичний семінар для молодих вчених-аспірантів та наукового резерву факультету, на якому виступають з інноваційними концептами провідні вчені, обговорюються розділи дисертацій, проводиться огляд нової наукової літератури тощо. На кафедрі постійно діють наукові гуртки «Історія класичної філософії» (доц. Семенов В.Г.), «Філософська думка в Україні» (доц. Свідло Т.М.), «Проблеми сучасної гуманістки» (ст. викл. Піхорович В.Д.).
При кафедрі філософії діють курси з підготовки до складання кандидатського мінімуму з філософії. У 2007 р. кандидатський іспит з філософії було складено 170 аспірантами та 62 пошукачами всіх факультетів НТУУ «КПІ».
Слід зазначити, що за останній рік значно активізувалась наукова робота на факультеті. У 2007 році опубліковано 10 навчальних посібників, 7 монографій, 155 наукових статей, 297 тез. Викладачами факультету захищено 3 кандидатські дисертації.
За звітний період було захищено: 3 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук) та 1 – доктора філос. наук.
1. Приходько Т.В. на тему «Стилі життя молоді як соціальне явище в умовах сучасного українського буття», 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії, науковий керівник – проф., д.філос.н. Димитрова Л.М. Захист відбувся 21 червня 2007 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.002.21 НТУУ «КПІ».
2. Пиголенко І.В. на тему «Інтернет-технології як засіб формування ціннісних орієнтацій студентства на шляху до інформаційного суспільства (на прикладі НТУУ «КПІ»)», 09.00.10 – філософія освіти, науковий керівник – к.філос.н., доц. Романовська О.В. Захист відбувся 4 вересня 2007 року, на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.13 Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
3. Муратова І.А. тема: «Філософсько-освітні виміри самосвідомості», 09.00.10 - філософія освіти, науковий керівник – д.філос.н., проф. Новіков Б.В. Захист: 26 вересня 2007 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.002.21 НТУУ «КПІ».
У 2007 році викладачем кафедри філософії була успішно захищена докторська дисертація.
1. Сторіжко Л.М., тема: «Філософська інтерпретація людини у фрейдистських та неофрейдистських парадигмах», консультант д.ф.н., проф. Лях В.В. Захист відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради Інституту філософії ім. Г.Сковороди НАН України.
Аспірантуру факультету у 2007 році закінчили 6 аспірантів, що були зараховані на асистентські посади кафедри філософії і кафедри соціології, політології та соціальної роботи. Усі випускники аспірантури підготували дисертаційні дослідження.
Дисертаційна робота аспірантки Коперсак (Мацик) К.В. (заочна форма) на тему: «Крос-культурна комунікація в освітньому сегменті інформаційного суспільства» прийнята до захисту спеціалізованою вченою радою К.26.002.21 НТУУ «КПІ» 12 листопада 2007 р. Захист планується на січень 2008 р., науковий керівник – проф. Федорова І.І.
Дисертаційна робота ст. викладача кафедри філософії Стребкової Ю.В. на тему: «Гендерна компонента сучасного українського суспільства» прийнята до захисту спеціалізованою радою К.26.002.21 НТУУ «КПІ» 12 листопада 2007 року. Захист планується на січень 2008 р. Науковий керівник – проф. Новіков Б.В.
Дисертаційна робота Майданік І.П., прийнята до захисту спеціалізованою радою Харківського університету ім. В.Каразіна. Захист планується на січень 2008 року, науковий керівник – проф., к.філос.н – Романовська О.В.
У 2007 році факультетом проведено науково-практичні конференції:
IV Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми управління» 29-30 листопада 2007 р. (кафедра філософії).
X Міжнародна студентська історична науково-практична конференція «Історія Батьківщини і сучасність. Геополітичний стан України в сьогоденні та історичній ретроспективі» 23 квітня 2007 р. (кафедра історії).
Міжнародна науково-методична конференція «Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи» 25-26 жовтня 2007 р. (кафедра психології та педагогіки).
IX Міжнародна науково-практична конференція «Творчість та освіта в інтелектуальних пошуках і практиках сучасності» 17-18 травня 2007 року (кафедра філософії).
2007 науково-дослідна робота на факультеті соціології виконується за двома пріоритетними напрямами:
Фундаментальні дослідження з найважливіших пріоритетів природничих, суспільних і гуманітарних наук.
У даному напрямку факультетом у 2007 р. виконувалось НДР з річним обсягом фінансування 75 тис. грн. в тому числі:
за кодом фінансування 2201020 (д/б МОН України) – ( 45,0 тис грн.)
По НДР № 2037-ф – (кер. Новіков Б.В.) «Дослідження методів розвитку творчої особистості».
За звітний період проведено аналіз традиційної системи навчання і її недоліків у розвитку творчої особистості, філософських аспектів свідомості, розвитку розуму та актуалізації його потенційних можливостей. Розроблена методика проведення соціальних досліджень процесу формування творчої особистості. В роботі розробляються особливі методи розвитку (формування) творчої особистості. Пропонується змінити самі принципи формування творчого потенціалу суспільства. Для цього в школах головним напрямком вважати формування і розвиток творчої свідомості. Відтак – творчої особистості. Наукова новизна і цінність роботи заключається в тому, що вивчаються потенційні можливості психіки молоді, соціальні механізми, що дозволяють формувати творчу особистість, вчасно запотребовувати і впроваджувати в життя результати творчості, поглиблені можливості розвитку і самовдосконалення психіки, розвитку і використання творчих здібностей у системі підготовки спеціалістів вищої кваліфікації.
Робота має практичну цінність особливо у теперішній час, тому що тільки розвиток творчості, творчих підходів при розробці нової техніки і технологій дозволить нашій країні вийти з стану стагнації, створювати нові конкурентоспроможні товари та послуги тощо. Практичну цінність представляють також запропоновані нові природні засоби розвитку творчості, базовані на розвитку різних сторін, граней свідомості, інтенсивного мислення, саморозвитку творчої індивідуальності і дозволяють проводити цей процес значно швидше, легше й більш надійно.
Тільки розвиток творчості, використання методів творчості, дозволить вирішити існуючі проблеми, перейти до інноваційного режиму життя суспільства. Лише розвиток творчості, творчих підходів при розробці нової техніки і технологій дозволить нашій країні, особливо на сучасному етапі, вийти з системної кризи, створювати нові конкурентоспроможні товари та послуги.
На ФС також виконуються роботи по напрямку:
2. Збереження навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток. Сталий розвиток (додаток до теми д/б №2037ф) к.ф.н., доц. Мельниченко А.А. Обсяг фінансування на 2007 рік - 30,0 тис. грн.
№ держреєстрації 0107110000981, КВІІТД И.2.27.00.09, УДК 001:1
В результаті наукових пошуків в рамках концепції сталого розвитку суспільства було виведено наступні індекси, що можуть бути отримані за допомогою використання соціологічної методології в результаті проведення конкретних соціологічних досліджень:
індекс якості і безпеки життя;
індекс людського розвитку;
індекс суспільства, заснованого на знаннях;
індекс соціальної відповідальності;
індекс соціального самопочуття;
індекс урбанізації; індекс соціальної нерівності;
індекс культурного розвитку; індекс освіченості;
індекс інформаційного суспільства;
індекс соціального партнерства;
індекс релігійної, етнічної толерантності;
індекс задоволеності життям;
індекс громадянського суспільства;
індекс правової свідомості;
індекс соціальної інфраструктури;
індекс політичної активності;
індекс соціальних настроїв;
індекс інституційного розвитку.
За результатами роботи по темі надруковано наступні статті:
Мельниченко А.А., Касаткіна О.А., Савицька С.В. Гуманізація освіти як принцип формування екологічної свідомості. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Філософія. Психологія. Педагогіка: Зб.наук.праць. – Київ: ІВЦ „Політехніка”, 2007. - №2 (20) - 4.2. – 158с. С.114-117.
Пиголенко І.В. Державне управління в контексті сталого розвитку: соціологічний аспект //Сучасні проблеми управління: Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конференції (29-30 листопада 2007 р., м. Київ) /Уклад.: Б.В.Новіков, І.І.Федорова. – К.: ВІН ВПК «Політехніка», 2005. С. 78-79.
Касаткіна О.А. Освітній потенціал як фактор соціально-економічного відтворення в умовах сталого розвитку //Сучасні проблеми управління: Матеріали IV Міжнар. наук.- практ. конференції (29-30 листопада 2007 р., м.Київ) /Уклад.: Б.В.Новіков, І.І.Федорова. – К: ВПІ ВПК «Політехніка», 2005.-С. 101-102.
Значну роботу по організації науково-дослідної діяльності виконує НТСА факультету (близько 350 чол.), керована адміністрацією факультету та кафедрами. Провідну роль у НТСА відіграє секція аспірантів, які створили банк даних наукових центрів, що досліджують актуальні проблеми: теоретичної та практичної соціології, філософії, соціального менеджменту, комунікативних стратегій інформаційного суспільства і плідно співпрацюють з ними. НТСА факультету соціології укладені угоди із МАУП та Києво-Могилянською Академією про спільну науково-дослідну діяльність, організацію наукових семінарів, науково-практичних конференцій різного рівня тощо. НТСА (секція аспірантів) – збирає і поширює на факультеті інформацію про важливі наукові конференції, семінари, методологічні
семінари, які відбуваються в Україні та за її межами. Аспіранти та магістранти факультету у 2007 р. брали участь у роботі 11 науково-практичних міжнародних конференцій, ними було опубліковано 297 тез доповідей.
Творчою лабораторією по формуванню наукових здібностей у молоді і селекції обдарованих майбутніх науковців є конференція «Дні науки», що відбувається одинадцять років поспіль на факультеті соціології. IX «Дні науки»-2007 переросли рамки факультету і стали загальноуніверситетським і навіть міжвузівським заходом, оскільки із доповідями виступали майже 300 студентів-соціологів, було 50 студентів інших факультетів НТУУ, «КІН», і біля 20 студентів УКМА, МАУП, НАУ, Університету ім. Т.Г.Шевченко, Університету культури та інших навчальних закладів.
У 2007 р. за результатами наукових досліджень молодих вчених (чотирьох кафедр факультету) опубліковано статей і тез доповідей у наукових виданнях – 246.
На 4-х кафедрах у 2007 році налічується 26 аспірантів різних років навчання. У наукових конференціях і теоретичних семінарах міжнародного і регіонального рівня у звітному році брали участь» 58 аспірантів та молодих вчених, приблизно 60 магістрантів.
Аспірантська секція (26 чоловік) НТСА активно займається науково- організаційною роботою на факультеті. Бере участь в організації і проведенні міжнародних конференцій, щорічних конференцій «Дні науки», методологічних семінарів, що проводяться на факультеті.
Студент третього курсу Засько О.Р. нагороджений почесною грамотою Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України за кращу наукову роботу у Всеукраїнському конкурсі серед студентів та аспірантів ВНЗ «Роль профспілок у становленні та розвитку соціальної держави в Україні: погляд молоді» (21.03.2007 р. м. Київ).
Три студенти факультету: Рудь І.В., Писаренко О.Л., Слишинська Н.В. отримують іменну факультетську стипендію ім. академіка Копніна П.В., а студент п’ятого курсу Косенко В.Д. – стипендію Верховної Ради за досягнення в науковій діяльності та участь в організації науково-дослідної роботи.
На секції «Державне регулювання соціо-культурної сфери – конкурс соціальних проектів», науковий керівник проф. Федорова І.І. та на секції «Математичне та комп'ютерне моделювання соціально-економічних систем» (проект з реалізації міждисциплінарних досліджень), науковий керівник секції – к.ф. – м.наук, доц. Бахтіна Г.П. були представлені інноваційні соціальні проекти магістрів V-го курсу. Кращі проекти студентів були нагороджені дипломами та грошовими преміями департаменту з навчально-виховної роботи НТУУ «КПІ». Проект магістрантки 5-го курсу Шаповалової О. «Марафон «Студентські ігри»» прийнятий до реалізації вищезазначеним департаментом. Згідно наказу ректора № 4-301 від 22.11.2007 року «Про проведення комплексу соціально-профілактичних заходів під назвою Марафон «Студентські ігри», перший етап проекту «Профілактика СНІД/ВІЛ» розпочався 29.11.2007 р., в його роботі були задіяні команди волонтерів з усіх факультетів НТУУ «КПІ».
У 2007 р. за результатами наукових досліджень молодих вчених (чотирьох кафедр факультету) опубліковано 25 статей (у тому числі 8 у фахових виданнях ВАК). У наукових конференціях і теоретичних семінарах у звітному році брали участь 26 аспірантів та молодих вчених, приблизно 60 магістрантів.
На факультеті видаються 2 наукових фахових видання.
Кафедра історії відповідає за видання наукового журналу «Сторінки історії», за 2007 р. було видано №25, готується до друку №26.
Кафедра психології і педагогіки відповідає за випуск наукового фахового видання «Вісник НТУУ «КПІ»: Філософія. Психологія. Педагогіка», у якому публікують результати своїх дисертаційних досліджень викладачі, докторанти, аспіранти й пошукачі факультету соціології, лінгвістики та інших факультетів. У звітному періоді підготовлено і віддруковано видання № 1 (19) та № 2 (частина 2 (20)), підготовлено до друку видання № 3 (частина 1 (21)). №2 (частина 2 (20)) підготовлено за результатами проведення
Міжнародної науково-практичної конференції «Творчість та освіта в інтелектуальних пошуках і практиках сучасності», м. Київ, 2007 р.
Викладачами факультету соціології за звітний період було опубліковано 7 монографій; 10 посібників; 154 статті; 297 тез на наукових конференціях міжнародного, регіонального та місцевого рівня. Обговорено та затверджено 17 відзивів на автореферати 7 докторських та 10 кандидатських дисертацій.
У плані поглиблення наукової та науково-методичної роботи факультет співпрацює з МАУП, УКМЛ, КДУ ім. Т.Г.Шевченка, НУ «Львівська політехніка», Рівненським державним гуманітарним університетом, Севастопольським національним технічним університетом. Східноукраїнським національним університетом ім. В.Даля, Тернопільським державним технічним університетом ім. І.Пулюя, Гуманітарним інститутом Національного авіаційного університету, Білоцерківським державним аграрним університетом, Нюрнберзьким Євангелічним університетом.
Факультет соціології підтримує наукові зв’язки з провідними установами Академії педагогічних наук України: Інститутом психології ім. Г.О.Костюка (лабораторії теорії та методології психології, організаційної психології, нових інформаційних технологій навчання); Інститутом вищої освіти (відділ теорії і методології природничої та інженерної освіти). Розвивається наукове співробітництво з Українським інститутом інформаційних технологій в освіті, Українською Асоціацією організаційної психології та психології праці, Комітетом з етики та гуманітарної експертизи.
На факультеті соціології отримують освіту 17 іноземних студентів (з них 13 - КНР, 1 - Ізраїль, 1 - Ісламська республіка Іран, 1 - Туркменістан, 1 - Росія.
У 2007 році на кафедрі політології, соціології та соціальної роботи пройшла стажування студентка з Німеччини (Олендерек Ліза).
В аспірантурі кафедри філософії навчається одна аспірантка з КНР (Лі Жун, 2-й рік навчання). Обсяг надходжень від зовнішньоекономічної діяльності в освітній сфері (за навчання іноземних громадян) 129 079 грн.
З моменту створення факультету особлива увага приділяється покращенню матеріально-технічних умов навчально-виховного процесу. За цей період було відремонтовано та переобладнано більшість лекційних та групових аудиторій, читальні зали, приміщення кафедр, кабінетів, коридори, вестибюль 5 поверху корпусу №7, де знаходиться переважна більшість аудиторій, кафедр, деканат; його обслуговуючі підрозділи та інші приміщення.
На кінець 2007 року загальна площа, яку займає факультет становить 1134,3 м2. З яких аудиторний фонд становить 960,9 м2; деканат та його підрозділи розташовані у приміщеннях загальною площею 184,9 м2; науково-дослідницькі центри (015, 122а, 09. корп. 29) – 197,1 м2. На факультеті працюють два комп'ютерних класи (аудиторії 515 та 528) загальною площею 84,3 м2.
На факультеті є спеціально обладнана аудиторія (514) – естетичний центр на 30 посадочних місць площею 50 м2. У ньому є піаніно, телевізор, відеомагнітофон, проектор, слайдпроектор, мультимедійний комплекс, екран і полотна художників. Є також обладнане окреме приміщення для зняття психологічного навантаження, де розташована постійно діюча виставка картин художників НТУУ «КПІ». Загальна площа факультетських приміщень у навчальних корпусах № 7 та 29 становить 1134,3 м2.
Отже, матеріально-технічна база факультету соціології дозволяє здійснювати освітньо-виховну діяльність студентів і аспірантів, забезпечує нормальні умови їх проживання у гуртожитку згідно з існуючими санітарними нормами. Матеріально-технічна база відповідає встановленим вимогам.
Факультетом соціології приділяється значна увага соціальному захисту студентів та викладачів, що знайшло своє відображення у колективному договорі. Розроблено та втілено в життя Положення про фонд соціальної допомоги студентам, який утворюється за рахунок надходжень з позабюджетної сфери. Надається соціальний захист та матеріальна допомога студентам, які потребують її, а також викладачам у зв’язку з певними форсмажорними життєвими обставинами.
Викладачі, співробітники та студенти факультету протягом року мають повну можливість оздоровлюватися в університетському санаторії - профілакторії, а у весняно-літній період – користуватись пільговими путівками в університетському пансіонаті «Маяк» в Скадовському районі Херсонської області. У 2007 році співробітники ФС отримали 40 путівок, близько 50 чол. отримали матеріальну допомогу, 57 дітей та онуків співробітників ФС одержали дитячі подарунки на Новорічні свята.
На факультеті постійно працює житлово-побутова комісія, яка
вирішує проблеми студентського побуту, розселення, підтримання порядку в гуртожитку, надання матеріальної допомоги тощо. Ця комісія працює в постійному співробітництві з Радою гуртожитку № 19.
Стан охорони праці і техніки безпеки відповідає встановленим нормам. На факультеті соціології створюються та підтримуються здорові та безпечні умови праці. Всі співробітники факультету пройшли інструктаж з охорони праці та безпеки життєдіяльності, ознайомлені з відповідними посадовими інструкціями та інструкціями з охорони праці (по використанню копіювальних апаратів та комп’ютерної техніки).
Фінансовий звіт доходів та видатків за 2007 рік
Залишок на 01.01.2007 року – 35186,00
Доходи:
Отримано за навчання:
Студенти – контрактники:
денна форма – 949672,00
заочна форма – 852259,00
Студенти – іноземці – 120054
Іноземці - аспіранти - 10210
Філія ІДП - 120073
Курси кандидатського мінімуму – 103286
Проведення конференцій – 15264
Загальна сума доходів: 2171177,00
Видатки:
з\п штатних співробітників (позабюд) – 610551,00
в т.ч. матеріальна допомога – 9186,00
з\п за реєстрами (студ. контр.) – 57329
Разом з\п – 667880,00
Нарахування на з\п - 239553,00
Придбання матеріалів, оплата послуг та інші видатки – 4301. Послуги зв’язку (ІНТЕРНЕТ і МТЗ) – 12200. Видатки на відрядження – 9520
Обладнання та предмети довгострокового користування (комп.техніка., монітори, цифровий дублікатор, ксерокси, принтери, сканери) – 109050,00. Комплектуючі для ОТ – 52969.
Меблі для навчальних аудиторій та служб, кімнат (стенди, стільці) – 23550. Витрати на друк учбових посібників, монографій, підручників та ін., – 35892. Витрати на поточний ремонт аудиторного фонду, коридорів та кабінетів – 46000. Витрати на поточний ремонт гуртожитку – 10000.
Оплата комунальних послуг (утримання 7 корп.) – 10000.
Централізовані відрахування НТУУ «КПІ» – 912700.
Інші внутрішні відрахування (в т.ч. програмне забезпечення; рекламні послуги; ремонт та заправка ксероксів і принтерів; дипломи, учб. бланки, журнали груп, залікові книжки ) – 18088,00.
Загальна сума видатків: 2141703.
Залишок на 01.01.2008 року – 64660,00.
...Так, про все це можна, – і треба, – говорити. Але.
Якби мене спитали, що є самим головним сьогодні на ФС, який основний його здобуток, я, ні секунди не задумуючись, відповім: його люди. Студенти (як нині сущі, так і ті, що вже залишили рідне гніздо і полетіли у самостійне і вже по-справжньому доросле життя. Адже маємо уже – 7 випусків). Аспіранти – найбільш потужний (хоча й порівняно нечисленний) інтелектуально, мобільний, творчий загін. І це не випадково, адже відбираємо кращих з хороших. Відбираємо свою зміну. Відбираємо майбутнє факультету.
Його професорсько-викладацький склад.
Його методисти, лаборанти, інженери.
Адміністрація факультету.
Я свідомо не називаю тут жодного імені зі своїх колег, студентів, співробітників. Бо, якщо називати – то треба дуже багатьох і розказувати непоспіхом. Про кожного. А воно ж: чим більш є що сказати, тим менше для того потрібно часу. І – паперу.
Б.В. Новіков
/Архів 2008р./.