Попередня частина: http://proza.ru/2020/06/04/11
Заховались мрії між дощами,
заховались і їх не знайду,
банями величними сіяли,
повторили хмари гір красу.
Це вона пливла над горизонтом,
а вершечок ясно рожевів,
може хтось на тій хмарині
понад світом наче плив?
Чи повітруля там каталась,
сиділа на на вершечку хмар,
навколо світом милувалась,
збирала хмари у копичку в дар?
Може проллються ті дощами,
за горизонт лиш сонечко зайде,
а тепер світяться над нами,
до мрій шлях між дощами поведе.
Продовження: http://proza.ru/2020/08/13/1916
5.06.2020-27.06.2020
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“Мрії між дощами…”