Помянем весь наш Род,
Об умерших всплакнётся, —
Кто в Правь из них уйдёт,
Кто в Явь опять вернётся.
07.06.2020
Это наш древний праздник, название которого я с детства помню как ,,Ґлечана неділя,,. Ґлечик (укр.) - по русски глиняный кувшин с широким горлышком. Раньше умершим делали Кроду (сжигали и тем самым быстрее отправляли к Роду), а прах хоронили в таких кувшинах. Поэтому в этот праздник поминали весь Род - и живых и умерших, украшали дома ветками растений как символом перевоплощений и вечной жизни. С Христианством праздник изначально не был связан.
_____________
Із Вікіпедії і інших довідників:
Клечальна (Клечана, Зелена) неділя — день Святої Трійці, П’ятдесятниця (П’ятидесятниця) тому, що відзначається на 50-й день від Пасхи.
«Отож у Клечану неділю їх і повінчано обох» (Т. Шевченко).
Але ми з дитинства, тобто з 60-х років разом зі своїми рідними і односельчанами Полтавщини святкували Ґлечану неділю і не знали такого слова як «Трійця», бо це свято споконвіку не має ніякого відношення до Християнства. А слово «ґлечана» через відсутність літери «ґ» в українському алфавіті за часів СРСР перетворилося в слово «клечана» і втратило сенс. Пояснимо, як воно є насправді.
Ґлечана неділя походить від слова «ґлечик» (рос. — глиняный кувшин с широким горлышком, крынка). По всій Європі розкидані стародавні ґлечані поховання. В древності померлим творили Кроду (к Роду) — одівали їх у вбрання, просочене воском, та спалювали на дерев‘яному вогнищі. А попіл з померлих складали в не обпалені ґлечики, ховали в гаях (рос. — рощах) та висаджували біля кожного поховання дерево. Відмічали кольоровими стрічками свої поховання. Якщо потім дерево засихало або згорало (вдаряла в нього блискавка), то це означало, що душа, тіло якої поховано біля цього дерева, знову пішла у втілення. Тоді дивилися в своєму роду, хто ходить вагітним чи в кого родилося дитя і знали, чия душа втілилася в це дитя. Знаючи повадки, хист та фах померлої раніше людини, враховують ці знання для навчання та виховання дитини.