***

Мира Александра Маири
***
Я буду страждати...
Серцем вмирати...
Я буду в безсиллі лікті кусати,
Від болю вмлівати
І знов воскресати
Щоб душу на клапті пошматувати...
Бо кажуть:
- Так треба! І ви з ним не пара,
Ти без капіталу і нуль на придане!
Ти хати не маєш !
Без грошей як жити ?
Ніхто тебе бідну не буде любити,
Та всі промовчать,
Як це :  в клітці прожити..
А потім... з роками... пташина розкаже :
Що все це -  примара , нічого не варте!
Бо втратився шанс у житті той єдиний,
Коли ти в коханні... і просто щасливий...
І решта все буде:
Будинки  з багатством
Заробляться разом в коханні і щасті!
Бо в світі закон є покритий туманом:
Кохання найкращим є талісманом!
Але його треба самому відкрити...
І взявшись за руки щастя творити.

#моїпараболи