Попередня частина: http://proza.ru/2020/05/28/2209
Верба гіллям хить та хить,
тихо вітерець бринить
і на кожній гілочці
сидять зелені бруньки,
де-не-де листочки,
а де бруньки - точки.
Стара верба зламалася,
у воді спинялася,
тепер лише сухі гілки,
з ними не буде вже верби,
сухі гілки тримають,
на дно піти не дають.
На дні - водяний горіх,
листячком на дні принишк,
мул листочки обліпив,
до тепла на дні укрив,
тоді стане виринати,
як тепло буде тривати.
Продовження: http://proza.ru/2020/06/24/1867
15.03.2020-30.05.2020
Світлина автора.
Івано-Франківська область.