Попередня частина: http://proza.ru/2020/05/05/2075
Перлинки лісові
всміхаються весні,
біжать краплі роси
аж до землі.
Серед голочок,
де впав сухий листок,
зелені трубочки -
цупкі були листки.
Де високі дерева,
проростала не трава,
а конвалії росли
і дзвіночками цвіли.
Конвалії дзвіночки,
круглі білі точки,
на нитки-стеблинки
низалися перлинки.
Наче Мавка ходила
і намисто загубила,
тепер росте “намисто,”
шукає Мавка в листі.
Продовження: http://proza.ru/2020/06/05/2123
13.05.2020-14.05.2020
Світлина Ігора Винниченка:
“Лісові перлинки…”